Не потерял, а нашел
         Когда сыну исполнилось двенадцать лет, отец дал ему новую лопатку и сказал: — Иди, сын, в поле, отмерь участок площадью сто ступней вдоль и сто поперек и вскопай. Пошел сын в поле, отмерил участок и стал копать. А копать он еще не умел.   Трудно было вначале, пока приловчился копать и к лопате приспособился. К концу работа пошла все лучше и лучше. Но, когда сын вонзил лопату в землю, чтобы перевернуть последнюю горсть почвы, лопата сломалась. Возвратил ...
08 дек 2015 {211 просмотр}
Лентяй и Солнце
       В жаркий летний день пошел Лентяй в лес. Лег на тенистой поляне и уснул в мягкой траве. Пока он спал, Солнце прошло по небосклону большой путь и поднялось в самую высокую точку.   Поляну осветили солнечные лучи. Лентяй почувствовал, как Солнце припекает и голову и ноги.   Подняться бы Лентяю и передвинуться в тень, на прохладную траву, но лень. Говорит Лентяй Солнцу: — Солнышко, передвинься, пожалуйста, немножко в сторону, мне жарко. Солнце рассмеялось: ...
08 дек 2015 {604 просмотра}
Самый ленивый в мире Кот
         Лежал на столе Кот.   Девочка поставила на стол две тарелки   — одну со сметаной, другую — с молоком. Кот подумал: это девочка принесла мне угощение.   Но что же лучше: сметана или молоко?   Кот собирался подумать, что лучше, но не мог думать — настолько он был ленив. Вдруг через открытое окно влетел воробей. Влетел, сел на стол и склевывает какие-то крошки.   Теперь перед Котом было уже три вкусные вещи: молоко, сметана и воробей.   Но разве ле ...
08 дек 2015 {215 просмотров}
Ленивая подушка
     Маленькой Иринке надо рано-рано вставать, в школу идти — а не хочется, ой как не хочется! Вечером спрашивает Иринка у дедушки: — Дедушка, почему утром подниматься не хочется? Научите меня, дедушка, спать так, чтобы хотелось вставать и в школу идти… — Это подушка у тебя ленивая,— ответил дедушка. — А что же ей сделать, чтобы ленивой не была? — Знаю я секрет,— шепотом сказал дедушка.— Вот как раз тогда, когда вставать не хочется, возьми подушку, вынеси на ...
08 дек 2015 {287}
Для чего человек живет на свете?
     Тихий осенний вечер. Заходит солнце. В синем небе — клин журавлей. Наша бабушка сидит на скамейке возле забора, смотрит на закат солнца.   Я спрашиваю: — Бабушка, скажите, для чего человек живет на свете? Бабушка усмехается и говорит: — Чтобы жить вечно.   Я не могу понять: как это — жить вечно? Бабушка говорит: — Пошли в сад. Мы идем в сад. Там отцветают чернобривцы. Бабушка собрала пучок сухих семян этих цветов и завязала в узелок. — Подожди ...
08 дек 2015 {193}
Как все это было без меня?
             Аринке исполнилось семь лет.   Завтра ей идти в школу.   Мама открыла шкаф, разложила дочкины платья, перебирает, думает: какое выбрать понаряднее?   И тут Аринка увидела среди платьев крошечную сорочку — чуть больше маминой ладони и чуть меньше папиной. — Это твоя первая сорочка,— объяснила мама. Аринка всплеснула руками. — И долго я была такой маленькой?— спросила она. — Нет, всего с неделю. — А до этого? — А до этого тебя не бы ...
08 дек 2015 {135}
Самая красивая мама
     Выпал утром Совенок из гнезда и ползает по лесу.   Уполз далеко, не может найти родного гнезда. Увидели птицы птенца — некрасивого, с большой головой, Ушастого, большеглазого, желторотого.   Увидели и спрашивают удивленно: — Кто это такой, откуда ты взялся?   — Я Совенок,— отвечает птенец.— Я выпал из гнезда, не умею летать и днем очень плохо вижу. Я ищу маму. — Кто же твоя мама?— спрашивает Соловей. — Моя мама — Сова,— гордо отвечает Совенок. — К ...
08 дек 2015 {263}
Вороненок и Соловей
       Вывела Ворона одного-единственного птенца — Вороненка. Любила свое дитя мама Ворона, баловала его вкусными червячками. Но вот однажды полетела Ворона за кормом и пропала, солнышко поднялось выше дерева, на котором жили Ворона с Вороненком, а матери все нет.   Заплакал Вороненок. Плачет, слезы ручьем на землю льются. Многие птицы, жившие в лесу, умолкли, жалко им бедного птенца. Услышал Соловей плач Вороненка. Затрепетало от жалости соловьиное сердце. Оставил с ...
08 дек 2015 {4045}
Самые ласковые руки
     Маленькая девочка приехала с мамой в большой город. Пошли они на базар. Мама вела дочку за руку.   Девочка увидела что-то интересное, от радости захлопала в ладоши и потерялась в толпе. Потерялась и заплакала.   — Мама! Где моя мама? Люди окружили девочку и спрашивают: — Как тебя зовут, девочка? — Оля. — А как маму зовут? Скажи, мы ее сейчас же найдем. — Маму зовут.... мама... мамочка... Люди улыбнулись, успокоили девочку и снова спрашивают: — Ну ...
08 дек 2015 {416}
Забыла...
     У Аленки есть одна только мама: нет ни папы, ни бабушки, ни братика, ни сестрички. Мамин день рождения — первого мая. Разве можно забыть этот день? Задолго до дня рождения Аленка готовила маме подарок.   В маленькой тетради она рисовала что-то хорошее — цветок, птичку или колосок пшеничный и писала:   «Поздравляю вас, мама, с днем рождения». А в этом году случилась беда. Учительница поручила Аленке выучить стихотворение и рассказать это стихотворение на п ...
08 дек 2015 {127}
Пусть я буду ваша, бабушка...
     На окраине села живет старенькая бабушка Марина. — У нее нет никого-никого,— часто говорит мама Марийке, трехлетней дочке. Марийка с мамой живут через дорогу от бабушки Марины. Встанет утром Марийка, посмотрит на бабушкин двор и видит: сидит бабушка на стульчике, греется на солнце и смотрит на нее, Марийку. Марийка бежит к бабушке; — Добрый день, бабушка. — Добрый день, Марийка,— радостно отвечает бабушка.— Посиди возле меня, дитятко. Марийка посидит нем ...
08 дек 2015 {206}
Именинный обед
     У Нины большая семья: мать, отец, два брата, две сестры, бабушка. Нина самая маленькая: ей девять лет.   Бабушка самая старшая; ей восемьдесят два года. Когда семья обедает, у бабушки дрожит рука.   Все к этому привыкли и стараются не замечать. Если же кто-нибудь посмотрит на бабушкину руку и подумает: почему она дрожит? — рука ее дрожит еще сильнее.   Несет ложку бабушка — ложка дрожит, капельки на стол капают. Скоро день рождения Нины. Мать сказала, что на ее ...
08 дек 2015 {285}
Протоптали дорожку
       Ночью была метель. Намело сугробы снега. Рано утром в школу шли трое детей — Юра, Миша и Нина.   Во всех дворах мужчины, женщины и дети отбрасывали лопатами снег, прокладывали дорожки. Вот хата бабушки Марии. Она живет одна-одинешенька.   Остановились дети возле бабушкиного двора. Никого не видно. — Как же бабушка к колодцу пройдет?— сказал Юра. — Снега столько... — Давайте протопчем дорожку от хаты до колодца!— предложил Миша. Дети пошли во двор к ...
08 дек 2015 {161}
А сердце тебе ничего не приказало?
>   Андрейка пришел из школы и увидел заплаканную маму.   Он положил портфель и сел за стол. Ждет обеда. — А тату отвезли в больницу,— сказала мама.   — Заболел наш отец. Она ждала, что сын встревожится, заволнуется.   Но сын оставался невозмутимым, спокойным. Мама с удивлением смотрела на Андрейку. — А нам завтра в лес надо идти,— сказал Андрейка.— Завтра воскресенье...   Учительница приказала, чтобы все пришли в школу в семь часов утра. — Ну, и куда же т ...
08 дек 2015 {313}
Бабушка отдыхает
     Пришла из школы маленькая Галинка. Открыла дверь, что-то хотела весело сказать маме.   Но мама пригрозила Галинке пальцем и прошептала: — Тихо, Галинка, бабушка отдыхает.   Целую ночь не спала, болело сердце. Галинка тихонько подошла к столу, положила портфель.   Пообедала и села учить уроки. Читает книжку тихо, про себя, чтобы не разбудить бабушку. Открылась дверь, пришла Оля, подружка Галинки. Она громко сказала: — Галинка, слушай... Галинка погрозил ...
08 дек 2015 {191}
Потому что я — человек
   Вечерело. По дороге шли два путника: отец и семилетний сын. Посреди дороги лежал, камень.   Отец не заметил камня, споткнулся, ушиб ногу. Ему больно. Кряхтя, он обошел камень и, взяв за руку ребенка, пошел дальше.   На второй день отец с сыном шли той же дорогой обратно. Отец опять не заметил камня, опять споткнулся и ушиб ногу.   На третий день отец и сын снова шли по той же дороге. До камня еще было далеко. Отец сказал сыну: — Смотри внимательно, сын. Надо о ...
08 дек 2015 {290}
Трудно быть человеком
     Дети возвращались из леса, где они провели целый день.   Путь домой лежал через небольшой хуторок, что расположился в долине, за несколько километров от села.   Уставшие дети едва дошли до хуторка. Они заглянули в крайнюю хату попросить воды.   Из хаты вышла женщина, за ней выбежал маленький мальчик, женщина достала из колодца воду, поставила ведро на стол посреди двора, а сама пошла в хату.   Дети напились воды, отдохнули на траве. Где и силы взялись! Когда он ...
08 дек 2015 {321}
Мыльный Пузырь
     Мальчик сидел у открытого окна и пускал мыльные пузыри. Они были легкие, красивые.   Солнышко играло на пузырях всеми цветами радуги: желтым, синим, зеленым, оранжевым, фиолетовым.   Легкий ветерок подхватывал пузыри, и они летели над цветиком, над кустами сирени.   Им хотелось подняться выше деревьев, но, прикоснувшись к листьям, они лопались. А один большой Мыльный Пузырь, подхваченный ветерком, взлетел в синее небо.   Увидела Мыльный Пузырь Ласточка, подлет ...
08 дек 2015 {103}
Красивые слова и красивые дела
     Среди поля стоит маленькая хатка.   Ее построили для того, чтобы в ненастье люди могли спрятаться и пересидеть в тепле. Однажды среди летнего дня небо обложили тучи, пошел дождь. В лесу в это время были трое мальчиков.   Они вовремя спрятались от дождя и смотрели, как с неба льют потоки воды.   Вдруг они увидели: к хатке бежит мальчик лет десяти. Они не знали его, мальчик был из соседнего села.   Он промок до нитки и дрожал от холода.   И вот самый стар ...
08 дек 2015 {488}
Стакан воды
     Дедушке Юры восемьдесят пять лет. Он знает много интересных сказок.   Восьмилетний внук очень любит слушать удивительные истории, которые рассказывает ему дедушка. Но сейчас дедушка заболел. Он лежит и тяжело дышит. Мама сказала, уходя на работу: — Сиди, Юрко, возле дедушки, ухаживай за ним.   Попросит воды — подай воды свежей, попросит открыть окно — открой… Юра сидел возле постели больного дедушки, читал книгу. За полдня дедушка раза три попросил воды. ...
08 дек 2015 {326}
Радость и горе
// Через речку — мостик. Не мостик, а, считай, тропинка в доску. Только один человек может перейти, а разминуться на тропинке вовсе невозможно. И вот с одного берега на деревянную тропинку вышел человек в белой рубашке. Идет и весело поет. С другого берега на тропинку вышел человек в черной рубашке. Идет, наклонив голову,— печальный, задумчивый. На середине мостика два путника встретились. Человек в черной рубашке говорит: — Я оче ...
08 дек 2015 {95}
Для чего говорят «спасибо»?
     По лесной дороге шли двое — дедушка и мальчик.   Было жарко, захотелось им пить. Путники подошли к ручью.   Тихо журчала прохладная вода.   Они наклонились, напились. — Спасибо тебе, ручей,— сказал дедушка. Мальчик засмеялся. — Вы зачем сказали ручью «спасибо»?— спросил он дедушку.—   Ведь ручей не живой, не услышит ваших слов, не поймет вашей благодарности. — Это так. Если бы напился волк, он бы «спасибо» не сказал.   А мы не волки, мы — люди. ...
08 дек 2015 {321}
Скажи человеку «здравствуйте»
     Лесной тропинкой идут отец и маленький сын.   Вокруг тишина, только слышно, как где-то далеко стучит дятел, и ручеек журчит в лесной глуши. Вдруг сын увидел: навстречу им идет бабушка с палочкой. — Отец, куда идет бабушка?— спросил сын. — Увидеть, встретить или проводить,— ответил отец.   — Когда встретимся с нею, мы скажем ей «здравствуйте»,— сказал отец. — Для чего же ей говорить это слово?— удивился сын.   — Мы ведь совсем незнакомы. — А вот встре ...
08 дек 2015 {227}
Пряник и Колосок
     Рано утром, до восхода солнца, поднялся Человек, взял в карман белый Пряник и пошел в поле. В поле он ходил по посевам, любовался пшеницей.   Сорвал Колосок, вынул из него зернышко, попробовал на зуб, улыбнулся.   Спрятал в карман Колосок.   И тут встретились Колосок и Пряник. — Кто ты такой?— спросил Пряник. — Я Колосок. — Ух, какой ты колючий... А для чего ты существуешь? Какая от тебя польза? Улыбнулся Колосок, пошевелил усами-остьями и отвечае ...
08 дек 2015 {481}
Девочка и Ромашка
     В ясное солнечное утро маленькая Девочка вышла поиграть на зеленой лужайке. Вдруг она услышала: кто-то плачет...   Прислушалась и поняла: плач доносился из-под камня, который лежит в конце лужайки. Камень небольшой, но очень твердый.   Нагнулась Девочка к камню и спрашивает: — Кто там плачет под камнем? — Это я, Ромашка,— послышался тихий, слабый голос из-под камня.   — Освободи меня, Девочка, давит меня камень. Отбросила Девочка камень и увидела нежный с ...
08 дек 2015 {211}
Прилетели жаворонки
// Когда в весеннем небе появляются первые жаворонки, матери пекут маленьких жаворонков из пшеничного теста. Испекла мама птенца и Сереже. Посадил Сережа пшеничную птичку на открытое окно. Ярко светит весеннее солнышко, поет теплый ветер в зеленой иве. Сидит жаворонок, смотрит черным глазом в небо. И кажется Сереже: шевелит птичка крыльцами, вот-вот взлетит в небо. Наступила ночь. Уснул Сережа. А жаворонок все смотрит и смотрит в небо. Приснилось Сер ...
08 дек 2015 {104}
Кусочек лета
// Пятилетняя девочка Лариса встала рано, на рассвете, и пошла в сад. Мама сказала, что пора прощаться с осенью: скоро упадет на землю снег, закружит вьюга. Ночью будет ходить под окном дед Мороз, дышать ледяным холодом, от которого будут замерзать окна. В саду было пусто и тихо. Листья с деревьев давно опали. Ветер раскачивал голые ветки. Под деревьями лежали сухие листья и тихо шелестели под ногами. Вдруг среди серых листьев Лариса увидел ...
08 дек 2015 {136}
Старый пень
     Росло в лесу большое ветвистое дерево.   Весной покрывалось зелеными листьями и белыми цветами.   Прилетали к цветам пчелы и шмели. Свили на дереве свое гнездо певучие птицы.   Каждый год возвращались они весной из теплых краев, находили свое дерево и весело щебетали:   «Доброй весны, дерево, вот мы и прилетели к тебе».   Радостно жилось дереву, ведь у него было много друзей. Прошло много лет. Постарело дерево, засохло.   Пришли в лес люди, спилили сух ...
08 дек 2015 {143}
Солнышко и Божья Коровка
       Осенью залезла Божья Коровка под кору на дереве.   Спит себе букашка, не страшны ей ни морозы лютые, ни ветры жгучие.   Спит Божья Коровка, и снится ей тёплый солнечный день, легкое облачко на синем небе, яркая радуга. Среди зимы выдался тёплый солнечный денёк. Тихо в лесу, нет ветра.   Пригрело солнышко чёрную кору. Жарко стало Божьей Коровке. Проснулась она, сладко зевнула, выглянула из-под коры.   Хотела уже расправить крылышки и полететь, но Солнышк ...
08 дек 2015 {242}
Дед Осенник
       В темном лесу живет дед Осенник.   Он спит на сухой листве и чутко прислушивается к пению птиц.   Как только услышит грустную песню журавлей — курлы-курлы, поднимается и говорит:   — Пришло мое время.   Улетают в теплый край журавли. Выходит из лесу дед Осенник, седой, в сером плаще. Где пройдет, там листья желтеют и падают на землю.   Выходит на опушку, садится, прислоняется к дубу и тихо-тихо что-то поет.   Это не песня, а осенний ветер... ...
08 дек 2015 {567}
Лес весной
// Проснулся лес после долгого зимнего сна. Раскрылись почки на орешнике и бересте, на клене и липе. Маленькие ярко-зеленые листочки потянулись к теплому солнцу. Они душистые и липкие, весенние листочки. Упадет капелька росы на маленький листочек и дрожит, дрожит. В ветвях не шелестит, а тихо шумит. Это колышутся веточки, один листочек хочет притронуться к другому, но не может. Звенят веточки, будто волшебная лесная свирель. Стучит где-то по ств ...
08 дек 2015 {99}
Весенний дождь
     Был теплый весенний день.   Выбежала Муравьиха из муравейника и побежала к высокому тополю своей тропинкой.   Прибежала к тополю, полезла по стволу. На тополиных листочках — маленькие сладкие капельки.   Вылезла Муравьиха на листочек, взяла сладкую капельку в лапки, положила себе на спину.   Уже собралась возвращаться домой, вдруг слышит: загремел гром.   Падают большие капли теплого весеннего дождя. Испугалась Муравьиха:   «Неужели дождь смоет сладкую капел ...
08 дек 2015 {180}
Вечерний сумрак
     Когда зайдет солнышко, наступают вечерние сумерки.   Все, что нас окружает, начинает жить своей чудесной, сказочной жизнью. Далеко-далеко в степи стоит курган.   Как только степь заволакивает вечерний сумрак, это уже не курган.   Это маленький островок. Он стоит среди моря.   Пшеничные волны ласкают берег маленького островка.   У околицы села стоят три стога сена. В вечерних сумерках это уже не стоги сена, а большие корабли с лиловыми парусами.   Плыли он ...
08 дек 2015 {354}
Цветок солнца
           На высоком стебле — большой цветок с золотыми лепестками.   Он похож на солнце. Потому и называют цветок Подсолнечником.   Спит ночью Подсолнечник, наклонив золотые лепестки.   Но, как только восходит утренняя заря, лепестки дрожат.   Это Подсолнечник ждет восхода солнца. Вот, наконец, солнце показалось из-за горизонта.   Подсолнечник поворачивает к нему свою золотую головку и смотрит, смотрит на красный огненный круг.   Улыбается Подсолнечник с ...
08 дек 2015 {287}
Поле и Луг
// Давно живут рядом Поле и Луг. С ранней весны до поздней осени на поле приходит человек. Пашет землю, сеет, вырывает сорняки, собирает урожай, снова пашет. Радуется, когда Поле родит колосистую пшеницу. А на Лугу трава растет. Весной цветут цветы, летают пчелы. С весны и до поздней осени пасутся коровы и овцы. Зеленеет Луг с весны до осени. Один раз спрашивает Поле у Луга: — Скажи, Луг, почему никто тебя не вспахивает и не засевае ...
08 дек 2015 {93}
Капельки Росы на Цветке
     Цветет красный мак. Ночью выпала роса.   Проснулся утром Цветок, увидел на своих лепестках Капельки Росы.   — Кто вы? Отвечают Капельки: — Мы рождаемся от теплого ночного ветра.   Мы — Капельки Росы. Удивился Цветок. Смотрит, что же будут делать Капельки Росы.   А они сидят на лепестках.   Взошло солнце, и в каждой Капельке тоже зажглось маленькое солнышко. Солнце поднималось над землей. Капельки Росы становились все меньше. Вот они одна за дру ...
08 дек 2015 {158}
Необычный охотник
// Живет в нашем селе дед Максим. Все говорят о нем: дед — охотник. Как только начинается охота на зайцев или на уток, дед каждый день идет с ружьем в лес. Выходит из дома рано утром, а возвращается вечером. Но что это за необычный охотник! Никогда не приносит домой Дед Максим ни зайца, ни утки. Приходит с пустым мешком. Один Раз принес дед Максим домой маленького зайчика. Нашел его под кустом. У зайчика была сломана ножка. ...
08 дек 2015 {94}
Как воробушки ждали солнце
     Сидит Воробьиха со своими птенцами в гнезде. Взошло солнце.   Показалось из-за горизонта — большое, красное. Дети спрашивают: — Что это такое, мама? — Это солнце,— отвечает Воробьиха.— Когда оно всходит, то наступает день.   Из своих норок выползают букашки. — Какое оно хорошее, солнышко!— чирикали птенцы. Воробьиха вылетела из гнезда, принесла червячков.   Детки поели и снова просят: «Лети за червячками, ведь солнце светит». Полетела опять Воробьих ...
08 дек 2015 {194}
Песню никому не убить!
// В Стране Зеленых Лугов жил веселый народ-певец. Он растил хлеб и пел песни. У каждого была маленькая свирель. Но вот в Страну Зеленых Лугов откуда-то пришел Живоед — Ненавистник Радости. Как только кто запоет или заиграет на свирели, он подкрадывается сзади, хватает песню — и в рот. Потому и назвали его Живоедом. Там, где он пройдет, умирали песни. Все песни проглотил Живоед. Осталась в Стране Зеленых Лугов лишь одна свирель. Мале ...
08 дек 2015 {135}
Флейта и Ветер
     В саду Музыкант играл на Флейте.   К его чудесной песне прислушивались и птицы, и деревья, и цветы.   Даже Ветер прилег под кустом и с удивлением слушал игру на Флейте.   Музыкант играл о солнце в голубом небе, о белой тучке, о серенькой птичке — жаворонке и о счастливых детских глазах. Умолкла песня. Положил Музыкант Флейту на скамейку и пошел в дом.   Поднялся Ветер из-под куста, подлетел к Флейте и подул изо всей силы. Загудела Флейта, будто осен ...
08 дек 2015 {239}
Дуб-пастух
       На опушке стоит одинокий дуб.   Крепкий, коренастый.   Старый, будто дедушка-пастух.   Наверное, и вырос он на опушке, чтобы видеть, как растут его братья в лесу. Летним днем над лесом гремела гроза. Ударила огненная стрела в дуб.   Задрожали ветки. Загорелась верхушка.   Лил дождь, а дуб горел, горел...   Обгорела верхушка. Загрустил лес: кто же теперь будет моим пастухом? Но дуб не погиб. Через год зазеленели молодые побеги там, где горели ветки. ...
08 дек 2015 {213}
Как Белочка Дятла спасла
       Среди зимы потеплело, пошел дождь, а потом снова ударил мороз.   Покрылись деревья льдом, обледенели шишки на елках.   Нечего есть Дятлу: сколько ни стучит о лед, до коры не достучится.   Сколько ни бьет клювом шишку, зернышки не вылущиваются.   Сел Дятел на ель и плачет. Падают горячие слезы на снег, замерзают. Увидела Белочка из гнезда — Дятел плачет. Прыг, прыг, прискакала к Дятлу. — Почему это ты, Дятел, плачешь? — Нечего есть, Белочка... Ж ...
08 дек 2015 {286}
Фиалка и Пчела
       В лесу на зеленой опушке росла Фиалка.   Смотрела на мир своим фиолетовым глазом, каждое утро улыбалась солнцу.   А на лесной поляне, недалеко от лесной опушки, жила в улье Пчела. Подружились Пчела и Фиалка. Много раз в день прилетала Пчела к Фиалке — брала пыльцу и нектар.   С нетерпением ожидала Фиалка свою подружку. Но вот однажды прилетела Пчела и увидела, что Фиалка грустная, лепестки ее побледнели. — Почему ты, Фиалка, грустишь? Почему твои ле ...
08 дек 2015 {244}
Он только живой красивый
     Огромная красивая бабочка Махаон села на красный цветок канны.   Села и шевелит крыльями. К Махаону подкрался мальчик, поймал его.   Трепещет Махаон, но вырваться не может.   Мальчик пришпилил его большой булавкой к бумажному листу.   Крыльца бабочки поникли. — Почему ты перестал трепетать крыльями, Махаон?— спрашивает мальчик. Махаон молчит. Мальчик положил листок с мертвым Махаоном на подоконник.   Через несколько дней смотрит — крыльца иссохли и ...
08 дек 2015 {159}
И во сне пахнут руки матери
// Бежит Муравьиха, спешит домой, в муравейник, несет крошку сладкого арбуза. Открывает дверцу, входит в дом. А в муравейнике много-много маленьких кроваток. И в каждой кроватке — муравьенок. Нашла Муравьиха своего Муравьенка в кроватке. Села у изголовья, обнимает, целует. А Муравьенок радуется и по-своему, по-муравьиному, лепечет: — А я узнал тебя, мама. У тебя руки пахнут так сладко... Накормила мама Муравьенка арбузом. Наелся ...
08 дек 2015 {150}
Куда спешили муравьи
             На дереве сидела белочка. Она ела орешек.   Вкусный — белочка даже глаза зажмурила.   Крошка ореха упала на землю. За ней другая, третья...   Много крошек упало. А меж травинок бежала муравьиха — спешила за едою для маленьких муравьишек.   Она знала, что на бахче созрели арбузы. Вдруг видит: падают с дерева крошки. Попробовала — хороши на вкус! Принесла муравьиха крошку в муравейник, позвала соседей: «Бежим, муравьи, по орешки!» Собр ...
08 дек 2015 {469}
Куст сирени
     Возле пруда вырос куст сирени. Весной сирень покрылась голубым цветом.   Кто ни придет к пруду, посмотрит на сиреневый цвет — и улыбается.   Будто кусочек голубого неба на земле — такой сиреневый цвет.   Но вот однажды пришел к пруду хмурый человек.   Сломал несколько веток сирени и понес куда-то. Шли в путешествие юные туристы. Завернули к пруду, умылись, отдохнули.   Отправляясь дальше, наломали много-много цветущих веточек.   Не стало цветущего кус ...
08 дек 2015 {476}
Жаворонок солнышку помогает
       В дремучем лесу и в глубоком овраге еще лежат холодные снега.   Спит подснежник под прошлогодним листком.   Синеет лед на пруду.   Только на склонах холмов растаял снег, побежали ручьи.   Задымилась земля, в синем небе заиграло ясное солнышко. Вышла из хаты маленькая девочка Маринка и увидела серую птичку в небе. Птичка пела, будто серебристый звоночек на крыльях поднимала, и он дрожал, дрожал. — Мама, что это за птичка поет?— спросила Маринка у ма ...
08 дек 2015 {171}
Как Зайчик грелся при Луне
             Холодно зимой Зайчику, особенно ночью.   Выбежал он на опушку.   Мороз трещит, снег под Луной блестит, холодный ветер из оврага дует.   Сел Зайчик под кустом, протянул лапки к Луне и просит: — Луна, дорогая, погрей меня своими лучами, а то долго еще Солнышка ждать.   Жалко стало Луне Зайчика, она и говорит: — Иди полем, полем, я тебе дорогу буду освещать. Иди прямо к большому стогу соломы. Пошел Зайчик к стогу соломы, зарылся в солому, выгля ...
08 дек 2015 {265}
Дуб под окном
     Молодой лесник построил в лесу большой каменный дом и посадил дуб под окном. Шли годы, росли у лесника дети, разрастался дубок, старел лесник. И вот через много лет, когда лесник стал дедушкой, дуб разросся так, что закрыл окно.   Стало темно в комнате, где жила красавица — лесникова внучка. — Срубите дуб, дедушка,— просит внучка,— темно в комнате. — Завтра утром начнем,— ответил дедушка. Пришло утро. Позвал дедушка трех сыновей и девятерых внуков, позвал ...
08 дек 2015 {196}
Лисичкины фонарики
// Однажды хитрая Лисичка возвращалась домой. Шла она лесом. Была ночь. Темно-темно в лесу — ничего не видно. Стукнулась Лисичка лбом о дуб, и так больно ей. Вот она и думает: «Надо как-то дорогу в лесу осветить». Нашла пенек-светлячок. Светится пенек-светлячок в темноте. Взяла Лисичка кусочки пенька-светлячка и разложила на своем пути. Засветились белые фонарики. Стало в лесу видно, даже Сыч удивился: « ...
08 дек 2015 {131}
Как Ежик готовился к зиме
           В лесу жил Ежик.   Устроил он себе домик в дупле старой липы.   Тепло там и сухо. Вот наступила осень.   Падают желтые листья с деревьев. Скоро и зима придет. Начал готовиться Ежик к зиме.   Пошел в лес, наколол на свои иголки сухие листья.   Принес в свой домик, расстелил листья, стало еще теплее. Опять пошел в лес Ежик. Насобирал груш, яблок, шиповника. Принес на иголках в домик, сложил в уголок. Еще раз пошел Ежик в лес. Нашел грибы, насу ...
08 дек 2015 {463}
Коростель и Ласточка
// Наступила осень. Клубятся молочные туманы. Стынет земля. Остывает вода. Холодеет синее небо. Летит в теплые края Ласточка. Отстала от ласточкиного клина и догоняет. Села отдыхать в лугах. Видит Ласточка: идет лугами Коростель. Потихоньку путешествует, не спешит. Спрашивает Ласточка: — Куда это ты идешь, Коростель? — В теплые края,— отвечает птица. Не поверила Ласточка. Прилетела ...
08 дек 2015 {105}
Почему плачет синичка
         В доме на краю села жили муж и жена.   Было у них двое детей — мальчик Миша и девочка Оля.   Мише десять лет, а Оле девять.   Около дома рос высокий ветвистый тополь. — Сделаем на тополе качели,— сказал Миша. — Ой, как хорошо будет качаться! — обрадовалась Оля. Полез Миша на тополь, привязал к веткам веревку. Встали на качели Миша и Оля и давай качаться. Качаются дети, а около них синичка летает и поет, поет. Миша говорит: — Синичке тоже ...
08 дек 2015 {279}
Какие они бедные...
     Еще и не рассвело, еще и утренняя заря не взошла, а отец разбудил Сережу и сказал: — Пошли в поле. Послушаем песню жаворонка. Сережа быстро встает, одевается, и они идут в поле.   Небо на востоке бледнеет, становится голубым, потом розовым, звезды угасают.   Откуда-то с далекой нивы поднимается серый комочек и несется в вышину.   Вдруг серый комочек вспыхивает, как огонек, среди лазури, и в это мгновение отец с сыном слышат изумительную музыку.   Как будт ...
08 дек 2015 {159}
Все в лесу поет
         Весной мы пошли в лес. Взошло солнце, дохнул легкий ветерок, и все деревья в лесу запели. Каждое пело свою песню. Береза пела нежную песню. Слушая ее, хотелось подойти к белокорой красавице и обнять ее. Дуб пел мужественную песню. Когда мы слушали песню дуба, нам хотелось быть сильными и храбрыми. Верба, что склонилась над прудом, пела задумчивую песню.   Прислушиваясь к песне вербы, мы подумали, что придет осень, и листья с деревьев осыплются. ...
08 дек 2015 {533}
Бабочка и цветок
         Кто-то бросил в воду красный цветок.   Летела белая бабочка над прудом и увидела красный цветок.   Села на него, сидит, крылышками шевелит.   Цветок плывет, и бабочка плывет. Пролетела ласточка над водой и очень удивилась: — Что это такое? Как бабочка научилась плавать? Дотронулась ласточка крылом до воды.   Всколыхнулась вода, вздрогнул цветок, закачалась бабочка. Весело ей плыть по пруду!         список сказок         Чит ...
08 дек 2015 {230}
До свидания, Солнышко!
// Вечером маленькая девочка прощалась с Солнышком. Оно садилось за горизонт. — До свидания, Солнышко,— сказала девочка. — До свидания, девочка,— ответило Солнышко. — Ложись спать. Я тоже отдохну. Рано утром я проснусь и ласково встречу тебя. Жди меня вон в том окошке. Легла девочка спать. Снится ей голубое небо. Вот и Солнышко взошло. Ласковым лучом дотронулось оно до лица девочки. Просну ...
08 дек 2015 {113}
Зайчик и рябина
// Наступила зима. Засыпало снегом землю. Трудно стало зайчику добывать еду. Однажды увидел он на рябине красные ягоды. Прыгает зайчик вокруг дерева, а ягоды высоко. Просит зайчик: — Дай мне, рябинка, ягод. А рябина отвечает: — Попроси ветер. Он тебе поможет. Обратился зайчик к ветру. Прилетел ветер, колышет, трясет рябину. Оторвалась кисть красных ягод, упала на снег. Радуется зайчик я ...
08 дек 2015 {131}
Чтобы бабочка не укололась
                 Маленькая Зоя гуляла в саду.   Она подошла к акации.   На акации — острые-острые колючки.   Над акацией летает яркая бабочка.   Ой, как же ей не страшно летать!   Налетит на колючку — что же тогда будет? Подошла Зоя к акации.   Сломала одну колючку, вторую, третью. Мама увидела и спрашивает: — Что ты делаешь, Зоя? Зачем колючки ломаешь? — Чтобы бабочка не укололась,— ответила Зоя.           список сказок       ...
08 дек 2015 {154}
Коту стало стыдно
// Сидит кот на пороге. Жмурится от ясного солнышка. Вдруг слышит: воробьи зачирикали. Притих кот, насторожился. Тихонько начал пробираться к забору. А там сидели воробьи. Подполз к самому забору — и как прыгнет. Хотел воробья схватить. А воробышек — порх и улетел. Кот перелетел через забор и в лужу упал. Выскочил мокрый, грязный. Идет кот домой. Стыдно ему. А воробьи слетелись со всего дв ...
08 дек 2015 {227}
Ґавеня і Соловей
          Вивела Ґава одне-єдине пташеня - Ґавеня. Вона любила своє дитя, частувала його смачними черв'ячками.   Та ось полетіла Ґава по їжу й пропала. Уже й сонечко піднялося вище за дерево, на якому вони жили, а матері все нема.   Заплакало Ґавеня. Плаче, сльози струмками ллються додолу. Чимало пташок притихло, жаль їм бідолашного малого.   Почув Соловей плач Ґавеняти. Затремтіло з жалощів солов'їне серце. Залишив своє гніздо Соловей, прилетів до ґавиного, сів поруч із ...
07 дек 2015 {520}
Який слід повинна залишати людина на землі?
      Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. "Завтра в ньому оселяться люди", — думає з гордістю.   А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.   — Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер. Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.   Минуло багато років, Хлопчик став дорослим Чоловіком.   Життя його склалось так, що він част ...
07 дек 2015 {530}
Які вони бідні
            Ще не світало, ще й ранкова зоря не зайнялася, як батько збудив Сергійка й сказав:   — Ходімо в поле. Послухаємо жайворонкову пісню. Син живенько встав, одягнувся, і вони з батьком пішли в поле.   Небо на сході стало рожеве. Небосхил щохвилини світлів, зорі згасали. І тої ж хвилини Сергійко почув дивну пісню.   Немов над полем хтось натягнув срібну струну, й вогняна пташка, доторкаючись до неї крильцями, розсипає над степом небесну музику. Сергійко затамува ...
07 дек 2015 {371}
Як хлопці мед поїли
        Мати послала Олега і Романа до дідуся. Він у сусідньому селі живе. Зраділи хлопці: давно не були в дідуся.   У нього в садку яблука смачні, ото вже поласуємо, думають. Принесли дідусеві нову вишиту сорочку, що мати передала.   Подякував дідусь і каже: - Ідіть, діти, в садок, ласуйте яблуками. Побігли хлопці у садок, наїлися яблук.   Дідусь поставив на столі тарілку меду. Взяли вони по ложці й не можуть більше.   Зібралися хлопці додому. Дав дідусь баночку меду й каже ...
07 дек 2015 {358}
Як Федько відчув у собі Людину
        Пішов раз малий Федько з матір'ю на поле картоплю копати. – Вісім років тобі, – каже мати, – працювати час по-справжньому.   Викопує мати кущ, а Федько вибирає з ямки картоплю й у відро кидає. Не хочеться Федькові працювати.   Визбирує картоплю, що зверху, а в землі не хоче копирсатися. Залишив картоплю в одному кущі, у другому.   Мати помітила таку роботу та й каже: – Хіба тобі не соромно? Людина ж дивиться і все бачить! Оглядається Федько довкола і дивується: – Де ...
07 дек 2015 {403}
Як Сергійко навчився жаліти
        Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі.   Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала: — Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі.   Сергійко здивувався. Він кинув у ставок камінець. Дівчинка запитала: — Що ти кинув у воду?   Сергійко ще більше здивувався. — Невже ти не бачиш? Я кинув камінець.   Дівчинка сказала: — Я нічого не бачу, бо я сліпа. Сергійко від подиву широко відкрив очі й довго дивився на дівчинку. Та ...
07 дек 2015 {691}
Як починається осінь
        Осінь — це дочка Діда Мороза. Старша дочка, бо є ще в нього молодша доня — Весна.   В Осені коси заквітчані пшеничними колосками й червоними кетягами калини.   Ходить Осінь лугами, берегами. Де зітхне, там холодом війне. Любить Осінь ночами сидіти на березі ставка.   А вранці над водою підіймається сивий туман і довго не розходиться. Оце й починається Осінь.   Бояться Осені пташки. Як тільки побачать її ластівки, злітаються і про щось тривожно радяться. А журавлі пі ...
07 дек 2015 {415}
Як Наталя у Лисиці хитринку купила
        Прийшла Лисиця на базар, принесла повну торбу якогось краму, прикритого білим рушничком.   Діло було зимою. Стала Лисиця в ряд, підняла пухнастий комір, поставила кошик на стіл, відкрила, й побачили люди: у кошику хитринки.   Ішла повз базар Наталочка. Побачила — Лисиця хитринки продає.   Підійшла і вибрала собі таку хитринку: маленька дерев'яна дівчинка приклала руку до голови, скривилася й жалібно пищить: «Ой, голова болить».   Купила Наталя хитринку, принесла до ...
07 дек 2015 {347}
Як Миколка став хоробрим
          Миколка прийшов сьогодні до школи дуже рано. На лавці під високою тополею сиділо двоє дівчаток.   Вони дивилися на дерево. Щось зацікавило їх там. В очах дівчаток хлопчик помітив тривогу.   Коли це знялася пташка, забилася, запищала тривожно. І тої ж миті перед лавкою щось упало.   Миколка зрозумів: пташеня випало з гнізда, а мати його тепер у розпачі.   Одна дівчинка взяла пташеня й каже: — Якби ж це хто сміливий був зараз у школі... він би поліз на дерево й по ...
07 дек 2015 {349}
Як котові соромно стало
          Вийшов кіт на поріг.   Мружиться від ясного сонечка.   Раптом чує — горобці зацвірінькали.   Принишк кіт, насторожився.   Тихенько почав пробиратися до паркана.   А там сидять горобці.   Підповз аж до паркана та як стрибне.   Хотів горобця схопити.   А горобчик — пурх та й утік.   Кіт перелетів через паркан та в калюжу й упав.   Вискочив мокрий, брудний.   Іде кіт додому. Соромно йому.   А горобці позліталися з усього подвір'я, літають над нев ...
07 дек 2015 {370}
Як зайчик грівся взимку проти місяця
            Холодно взимку Зайчикові.   Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала.   Мороз тріщить, сніг проти Місяця повіває.   Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:   - Місяцю любий, погрій мене своїм промінням, бо довго ще Сонечка чекати.   Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і каже:   - Іди полем, полем, я тобі світитиму дорогу, а ти прямуй до великого стогу соломи.   Пострибав Зайчик, зарився в стіг, виглядає, усміхається:   - Спасибі, лю ...
07 дек 2015 {345}
Як же все це було без мене?
          Яринці минуло сім років. Завтра їй іти до школи.   Відкрила мама шафу, виклала всі платтячка Яринчині, приміряє, думає, яке одягти доньці на шкільне свято.   Побачила Яринка серед викладеного одягу маленьку-ма-леньку сорочечку — трішечки більшу від маминої руки й трошки меншу від таткової.   — Це перша твоя сорочечка,— сказала мама.   Яринка сплеснула руками від подиву: — А чи довго ж я була така маленька?   — Ні, не довго, з тиждень. — А перед цим? — Перед ...
07 дек 2015 {233}
Як дзвенять сніжинки
            Це було зимового вечора. Сонце сховалось за обрій. Зарожевів сніговий килим.   Стало тихо-тихо. Замерехтіли зорі в глибокому небі.   Раптом із півночі насунула чорна хмара. Пливе над снігами.   Потемнів сніговий килим. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на поле, на ліс, на дорогу.   Я прислухаюсь до тихого снігопаду й чую ніжний дзвін. Немов десь далеко-далеко бринить велика кришталева чаша, до якої доторкається срібний молоточок.   Що воно дзвони ...
07 дек 2015 {302}
Як дізнаються муравлики, що буде дощ
              У лісі мурашник. Навколо нього кипить життя. Муравлики усе ку­дись біжать, звідкись повертаються.   Та ось муравлики занепокоїлися. Зачиняють дверцята маленькими грудочками землі й листочками.   — Муравлики, що сталося? — питає Метелик. — Чого ви дверцята зачиняєте?   — Наближається негода, от ми й готуємось. Зачиняємо дверцята, щоб не залило водою наших кімнаток.   — А звідки ви знаєте, що негода насувається? — цікавиться Метелик.   — Далеко ...
29 ноя 2015 {289}
Як бджола стала золота
          Летіла Бджола й побачила гарбузову квітку. А гарбузова квітка велика-велика.   Залізла Бджола всередину та набирає солодкого соку. Набрала, вже пора й летіти.   Та захотілося Бджолі роздивитися квітку. Довго мандрувала вона між пелюстками.   Насипалось жовтого пилку на її крильця – й стала Бджола золота-золота.   Летить Бджола до вулика, а сторож її не пускає. – Ти чужа, – каже сторож, – он яка ти жовта.   – А глянь, скільки меду я несу, – каже Бджол ...
28 ноя 2015 {279}
Як бджола знаходить квітку конвалії
          Вилетіла з вулика бджілка.   Літає над пасікою й наслухається.   Чує: десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки.   Летить бджілка на музику дзвіночків.   Прилітає до лісу. А то дзвонять квіти конвалії.   Кожна квітка – маленький срібний дзвіночок.   Усередині – золотий молоточок.   Б’є молоточок по сріблу – лунає дзвін, аж до пасіки лине.   Ото так конвалія кличе бджілку.   Прилітає бджілка, збирає з квітки пилок і каже: - Дякую, квіточко…   ...
28 ноя 2015 {394}
Як Їжачок готувався до зими
        В лісі жив Їжачок. Змайстрував він собі хатинку в дуплі старої липи. Тепло там, сухо.   Ось наступила осінь. Падають жовті листочки з дерев. Незабаром і зима прийде. Почав Їжачок готуватися до зими.   Пішов в ліс, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї хатинки, розстелив його, стало ще тепліше.   Знову пішов в ліс Їжачок. Назбирав грушок, яблук, шипшини.   Приніс на голочках в хатинку і склав у куточку. Ще раз пішов Їжачок в ліс. Знайшов грибочки, в ...
28 ноя 2015 {595}
Як Їжачиха приголубила своїх діток
              У Їжачихи було двоє їжаченят – кругленькі, мов клубочки, з маленькими голочками.   Одного разу покотилися клубочки – їжаченята поживи шукати.   Котяться садом, котяться городом. Побачили Зайчика. Їсть Зайчик солодку морквинку.   Їжачкам теж захотілось морквинки покуштувати.   Тільки висунули маленькі голівки, а Зайчик як закричить: - Геть звідси! Ви гидкі, колючі!   Прикотилися їжаченята до матусі, плачуть. - Чому ви плачете, діточки мої любі? – запи ...
28 ноя 2015 {549}
Яблуко в осінньому саду
          Пізньої осені маленькі близнятка Оля й Ніна гуляли в яблуневому саду.   Був тихий сонячний день. Майже все листя з яблунь опало і шурхотіло під ногами.   Тільки де-не-де на деревах залишилося пожовкле листячко.   Дівчатка підійшли до великої яблуні. Поруч із жовтим листком вони побачили на гілці велике, рожеве яблуко.   Оля й Ніна аж скрикнули від радості. - Як воно тут збереглося? - з подивом запитала Оля.   - Зараз ми його зірвемо, - сказала Ніна і з ...
28 ноя 2015 {388}
Я хочу сказати своє слово
          Катерина Іванівна повела своїх маленьких першокласників у поле.   Був тихий осінній ранок. Високо в небі летів ключ перелітних птахів.   Вони тихо курликали, і від цього в степу було сумно. Учителька сказала дітям:   — Сьогодні ми будемо вчитися розповідати про осіннє небо. Хай кожен з вас добере для цього в рідній мові красиві і точні слова.   Діти притихли. Вони дивились в небо і думали. Через хвилину всі заговорили: «Небо синє-синє... Небо голубе... Небо чи ...
28 ноя 2015 {281}
Я вирощу внучку, дідусю
          У садочку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив недалеко від неї маленьку вишеньку та й питає дідуся:   — Дідусю, де взялася ця маленька вишенька?   — З кісточки виросла, — відповів дідусь.   — То це донька старої вишні?   — Так, донька.   — А внучка у старої вишні буде?   — Буде, Олесю, — відповів дідусь, — якщо ти викохаєш оцю маленьку вишеньку, діждешся з неї ягідок, посадиш кісточку — то з кісточки її виросте внучка старої вишні.   О ...
28 ноя 2015 {250}
Щоб ти став кращим
          Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами.   Вечоріло.   Подорожні втомилися.   Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.   - Дідусю, он хатинка! - радісно вигукнув онук. - Може, в ній переночуємо?   - Так, це хатинка для подорожніх, - сказав дідусь.   Вони зайшли в лісову хатинку. У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: з ...
27 ноя 2015 {228}
Щоб метелик не наколовся
                  Дівчинка Зоя гуляла в саду.   Вона підійшла до акації.   На акації гострі-прегострі колючки.   Над акацією літає барвистий метелик.   - Ой, як же йому не страшно літати!   Налетить на колючку – що ж тоді буде?   Підійшла Зоя до акації.   Зламала одну колючку, другу, третю.   Мама побачила й питає:   - Що ти робиш, Зою?   Навіщо колючки зламуєш?   - Щоб метелик не наколовся, - відповіла Зоя.           Читати  казки   ...
27 ноя 2015 {236}
Що посієш, те й пожнеш
        Одного разу до нас прилетіли голуб і голубка. Сіли на ґанку та й воркочуть. Ніби дивляться на мене й щось просять.   Я поліз на дах, відчинив маленьке віконце. Голуби заховалися в нього. Я виніс їм зерна, вони поклювали й знову сховались у віконці.   Наступного ранку я знову погодував їх і поставив коритце з водою. А потім було так – коли погодую, а коли й забуду.   Більше було таких днів, що я забував погодувати голубів. Вони сидять на ґанку, дивляться на мене, а я в ...
27 ноя 2015 {384}
Шпак прилетів
            Був тихий весняний ранок. Ще не зійшло сонце, тільки небо на сході стало рожевим.     На голій гілочці клена голосно заспівав шпак. Він тільки-но прилетів з далекого теплого краю.   Знайшов свою шпаківню, сів біля неї й радісно сповістив:   — Я вже прилетів! Весна настала!   Спів шпака почув у своєму гнізді горобець. Він спав під стріхою в теплому кубельці. Йому не хотілося рано вставати. Та, почувши шпака, горобець стурбувався.   Він розбудив горобчи ...
27 ноя 2015 {381}
Чому мама так хвалить?
          Пішла мама на роботу, а вдома залишилась шестирічна дівчинка Люда.   Вона ще не ходить до школи. Мама сказала Люді, щоб вона курей нагодувала й квіти полила.   Люда нагодувала курей і полила квіти. А потім думає: «Зварю борщу. Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине».   Зварила Люда борщу, попробувала. Борщ несмачний...   Оце буде мама сваритися, що вона несмачного борщу наварила. Прийшла мама з роботи. Здивувалась, що Люда зварила страву.   Насипала борщ ...
27 ноя 2015 {620}
Чому дідусь такий добрий сьогодні
              Поліз Андрійко на шовковицю: привабили чорні ягоди.   Навтішався вволю, а тут дощ пішов. Пересидів Андрійко дощ.   Хотів злазити з шовковиці, аж дивиться - сидить під шовковицею дідусь Петро.   Вийшов дідусь після дощу в сад. "Що ж його робити? - думає Андрійко.   - Злізати з шовковиці - струсиш на дідуся всю воду з листя, змокне під дощем, захворіє". Сидить Андрійко, притулившись до гілки, боїться поворухнутись. Жде, поки дідусь до хати піде.   А дідус ...
27 ноя 2015 {256}
Чого синичка плаче?
          У хаті край села жили чоловік і жінка. Було в них двоє дітей – Мишко й Оля.   Біля хати ріс високий гіллястий осокір. - Зробимо на осокорі гойдалку, - сказав раз Мишко.   - Ой, добре буде гойдатися! – зраділа Оля. Поліз Мишко на осокір, прив’язав до гілки мотузку.   Стали на гойдалку Мишко й Оля, та й ну собі гойдатися. Гойдаються діти, й осокір гойдається.   Гойдаються діти, а навколо них синичка літає та й співає, співає. Мишко й каже: - І синичці весело, що ми ...
27 ноя 2015 {291}
Чого заплакав Мишко?
            У гості до Мишка прийшов однокласник Федько. Прийшов і розповідає радо:   - Тато мій учора їздив до міста. Привіз мені подарунки: нові ковзани і ліхтарик.   Слухав його розповідь мовчки Мишко й дивився у вікно.   Федько запитав: - Може, принести ковзани, подивишся?   - Ні, не треба, - відповів Мишко й заплакав. Здивувався Федько.   Прийшов додому й питає маму: - Чого Мишко заплакав, коли я йому про татів подарунок розповів?   - Бо Мишків батько покину ...
27 ноя 2015 {235}
Через потік
          Андрійко й Ніна поверталися зі школи. Дорогу їм перепинив ярок.   Пригріло сонце, розтанув сніг, і яром потекла вода. Бурхливо шумить потік.   Стоять перед ним Андрійко і Ніна. Ось хлопчик швидко перебіг через потік і став на тому березі.   Озирнувся - і соромно йому стало. Він у чобітках, Ніна в черевичках. Як вона перебреде?   "Ой, недобре я зробив, - подумав Андрійко. - Як я не побачив, що Ніна - в черевичках?"   Він перебрів назад і каже Ніні: - Це я хотів ...
27 ноя 2015 {244}
Це горобці плачуть від холоду
          Зимового ранку пішла маленька Яринка до саду.   Надворі був великий мороз.   Ніде не видно пташок.   Навіть горобців немає.   — Де ж горобці поховалися?   — подумала Яринка.   Прийшла до хати, стала під стріхою.   Почула, як там зацвірінчав горобець.   А потім на землю впали крижані крапельки, мов маленьке намисто.   — Що воно таке? — подумала Яринка.   І здогадалася: це горобці плачуть від холоду, горобині сльози замерзають і падають додолу крижан ...
27 ноя 2015 {287}
Хто кого веде додому
        У дитячому садочку хлопчики-однолітки Василько і Толик. Обом по п'ять років, їхні матері працюють. Коли повертаються з роботи, заходять у дитячий садочок.   Мати одягає Василька, бере його за руку й каже: - Ходімо, Васильку, додому. А Толик одягається сам, бере маму за руку й каже: - Ходімте, мамо, додому.   Дорогу перемело. Є тільки вузенька стежечка серед снігових заметів.   Мати Василькова йде по снігу, а син стежечкою. Бо мама веде Василька додому. Толик йде по сні ...
27 ноя 2015 {240}
Хочеться сказати щось ніжне-ніжне…
        Мені було тоді, мабуть, років три чи чотири. Повела мене мама в лікарню - якийсь укол зробити. Прийшли ми до великого білого будинку. Все в ньому біле - i стіни, й двері.   Покликали нас iз мамою в маленьку кімнату. Сидить там біля столу лікар. Глянув на мене, а потім до мами сердито: - Чому ви не роздягли хворої?   Що ж я, по-вашому, сам її роздягатиму? I аж почервонів від злості.   Мені стало страшно. Toї ж хвилини із сусідньої кімнати ввійшла жінка - теж у білому ...
27 ноя 2015 {221}
Хлопчик хотів приголубити сніжинку (Хлопчик і сніжинка)
                  З неба летіла додолу сніжинка.   Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка.     І красива, мов зірка.   На землі стояв хлопчик.   Він бачив, як падає сніжинка, і думав: «Ось вона впаде комусь під ноги, і її затопчуть».   Ні, не треба падати сніжинці на землю.   Не треба її затоптувати.   Хлопчик простягнув долоню.   Він захотів приголубити сніжинку.   А вона впала на добру, теплу його руку й розтала.   Хлопчик із жалем дивиться ...
27 ноя 2015 {355}
Хлопчик і дзвіночки конвалії
        Настала довгоочікувана весна. З-під землі з'явилася зелена стрілочка. Вона швидко розділилася на два листочки. Листочки стали широкими. А між ними з'явився маленький, тоненький паро­сток.   Він піднявся, нахилився до одно­го листочка й одного чудового ранку розцвів білими Дзвіночками. Це були Дзвіночки Конвалій.   Білі Дзвіночки Конвалій побачив маленький хлопчик. Його вразила кра­са квітів.   Він не міг відірвати око од них. Хлопчик простягнув руку, щоб зірвати квіти, ...
27 ноя 2015 {579}
Хай я буду вашою, бабусю…
        На краю села живе старенька бабуся Мари­на. — У неї немає нікого-нікогісінько,— часто говорить матуся маленькій Марійці.   Марійка з матусею живуть через дорогу від бабусі Марини. Устане вранці Марійка, гляне на бабусине подвір'я: сидить старенька на стільчику, гріється на сонці й пильно-пильно дивиться на неї. Марійка біжить до бабусі, віта­ється:   — Доброго дня, бабусю.   — Доброго здоров'я. Марійко,— радісно відповідає бабуся.— Посидь біля мене, дитино. Марійка п ...
27 ноя 2015 {311}
Усмішка
      Був сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.     Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.   Усміхалася д ...
27 ноя 2015 {265}
Тихо, бабуся відпочиває
            Прийшла зі школи маленька Галинка. Відчинила двері, щось хотіла весело сказати мамі.   А мама насварилася на неї пальцем і Галинка тихенько підійшла до столу, поклала книжки.   - Тихо, Галинко, бабуся відпочиває. Цілу ніч вона не спала, боліло серце. Пообідала й сіла за уроки. Читає книжку тихо-тихо, щоб не розбудити бабусю.   Відчиняються двері, заходить Оля, Галинчина подруга. Вона голосно й каже: - Галинко, послухай... Галинка насварилась на Олю пальцем, як м ...
27 ноя 2015 {287}
Та й поклала кладочку
                  Біжить лісовою стежечкою маленька мурашка.   Біжить вона по їжу, бо вдома дітки маленькі її чекають.   Коли це стежечку перетнув струмок.   А на тому боціпахучі зернята лежать.   Як же добратися до тих зерняток?     Бачить мурашка – на березі струмка росте висока стеблина.   Зрізала мурашка стеблину – бо в неї зуби такі гострі, як ножі. Впала стеблина через струмок.   Перелізла мурашка по ній на той берег. Ось і зернята пахучі. Чекайте, дітки ...
27 ноя 2015 {252}
Ті самі слова
          Улітку Андрійко пішов працювати на тваринницьку ферму. Його послали до бaбyci Марини - куховарки. Вона варила їсти пастухам i дояркам.   Андрійко допомагав бaбyci: воду носив, картоплю чистив, дрова рубав, xлiб нарізав. Весело, привільно працювати влітку в степу. Сонечко гpiє, вітep вiє, пташки щебечуть, можна и до ставка піти покупатися, як бабуся дозволить.   Уранці бабуся и каже Андрійкові. - Піди води принеси. I такий тихий, добрий, ласкавий голос у бaбyci, що Анд ...
27 ноя 2015 {260}
Сьома дочка
        Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць.   Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучали за матір’ю.   — Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, — сказала перша дочка.   — Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, — промовила друга дочка.   — Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, — сказала третя.   — Мені ...
26 ноя 2015 {290}
Суниці для Наталі
          У третьому класі вчиться маленька Наталя. Вона довго хворіла. А це вже прийшла до школи. Бліда, швидко втомлюється. Андрійко розповів своїй мамі про Наталю.   Мама й каже: - Цій дівчинці треба їсти мед і суниці. Тоді вона стане бадьора, рум'яна... Понеси їй суниць, Андрійку.   Андрійкові хочеться понести суниць Наталі, але чомусь ніяково. Він так і сказав мамі:   - Соромно мені, не понесу. - Чому ж тобі соромно? - дивується мама. Андрійко й сам не знає, чому йому ...
26 ноя 2015 {281}
Старий пень
        Росло в лісі велике гіллясте дерево. Весною воно вкривалось зеленим листом, білими квітками. Прилітали до квіток бджоли і джмелі.   Поселилися, на дереві співучі пташки. Щовесни повертались вони з теплого краю знаходили своє дерево і весело щебетали: «Доброї весни, рідне дерево, ось ми і прилетіли до тебе».   Радісно жилось дереву, бо багато друзів було у нього. Минули роки. Постаріло дерево, засохло.   Прийшли до лісу люди, спиляли його і кудись повезли. Залишився ті ...
26 ноя 2015 {263}
Співуча пір"їнка
          Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає... чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом.   Має він у своєму крилі особливу співучу пір'їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір'їнка висувається і настроюється на спів.   Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.   Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір'ї ...
26 ноя 2015 {1599}
Соромно перед соловейком
            Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати.   Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав.   Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись. Соловейко перестав співати.   Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.   — Навіщо ти заб ...
26 ноя 2015 {606}
Сонячний день узимку
          Зійшло сонце й освітило дивовижну картину: дерева стоять у ліловому інеї, ніби на них за ніч виросли маленькі, немов пташиний пух, листочки.   Я підійшла до верби. Доторкнулася до гілочки — й на мене посипалися легенькі пушинки. Ні, не буду більше доторкатися до тебе, вербо, красуйся в своєму чарівному вбранні.   Коли це до мене прилетіла синичка. Щось защебетала й сіла на тов­сту гілку верби. «Як ти сіла, синичко, що не збила жодної пушинки?»   «Синичко, — прошу я ...
26 ноя 2015 {252}
Соловей і Жук
          У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.   А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів. Соловей припинив свою пісню та й каже: — Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне.   Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було. Жук гідно відповів: — Ні, Солов'ю, ...
26 ноя 2015 {325}
Скупий
        На околиці села жив Скупий. Посадив він на своєму городі ви­ноград. Мало хто вирощував його в цих місцях, люди дивилися на кущі винограду як на диковинку.   Через два роки на кущах з'явилися перші грона. Налилися солодким соком. Стали великими, про­зорими. Ішла одного разу повз виноградник мати з трирічним хлопчи­ком.   Побачив хлопчик виноградні грона і питає: -- Мамо, що це таке? -- Виноград. -- А що це таке? Навіщо він? Який він? -- Він солодкий. Немає ягоди, смачнішо ...
26 ноя 2015 {231}
Склянка води
          Юрків дідусь занедужав. Дідусеві вісімдесят п'ять років. Він знає чимало цікавих казок та дивних бувальщин, які любить слухати Юрко.   А зараз дідусь лежить і важко дихає. Мама наказала: - Сиди, Юрку, біля дідуся, доглядай за ним. Попросить води - подай свіжої, попросить відчинити вікно - відчини.   Юрко сидів біля постелі хворого дідуся, читав книжку. За півдня дідусь разів зо три попросив води. Набридло хлопцеві сидіти.   Поклав книжку на стіл, тихо вийшов з хат ...
26 ноя 2015 {228}
Скляний чоловічок
        У одного хлопчика був маленький приятель — Скляний чоловічок. Був зовсім прозорий і вмів угадувати, що думає і переживає його приятель хлопчик.   Не вивчив хлопчик уроки й думає йти гуляти — Скляний чоловічок уже й не зовсім прозорий, а ледь-ледь помутнів і каже хлопчикові:   — Не треба так думати, друже. Спочатку зроби діло, а потім гуляй. Соромно стає хлопчикові, він зараз же береться до діла: вивчить уроки, а тоді йде гуляти.   Чоловічок мовчить. Але стає прозорий. ...
26 ноя 2015 {277}
Скажи людині: "Доброго дня!"
          Лісовою стежинкою ідуть батько і маленький син. Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел та струмочок дзюркотить у лісовій гущавині.   Аж тут син побачив, що назустріч їм іде бабуся. - Тату, куди бабуся йде? - питає син. - Зустрічати або проводжати, - каже батько й усміхається.   - Ось як ми зустрінемося з бабусею, ти й скажеш: "Доброго дня, бабусю!" -   Навіщо ж казати ці слова? - дивується син. - Ми ж її не знаємо. -А ось зустрінемось, скажемо ...
26 ноя 2015 {297}
Сива волосинка
          Маленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосинки. - Мамо, у вашій косі три сиві волосинки, - сказав Михайлик.   Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки.   - Мамо, - сказав Михайлик здивовано, - у вашій косі чотири сиві волосинки, а було три...Чого це посивіла ще одна волосинка?   - Від болю, - відповіла мати. - Коли болить серце, тоді й сивіє волосинка... - А від чого ж у вас боліл ...
26 ноя 2015 {647}
Розділена радість
          У Катрусі сьогодні велика радість. Понад рік хворів її татко. В лікарні лежав, три операції переніс. Мамі і Катрусі було тяжко.   Не раз, бувало, прокинеться Катруся вночі й чує: мама тихо плаче. А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий.   Радісно сяють Катрусині очі. Прийшовши до школи, зустріла дівчинка в дворі двох своїх однокласників, Петрика і Гришка.   Зустріла й поділилась радістю: - Наш татко видужав... Петрик і Гришко, глянувши на Катрусю, здив ...
26 ноя 2015 {474}
Ремісник і різець
          Майстер працював Різцем по дереву — вирізував Троянду. Різець маленький, сталевий, блискучий. У руках Майстра він був слухняним і вправним.   Не закінчивши роботу, Майстер кудись пішов, і Різець залишився на столі. В майстерню зазирнув Ремісник.   Бачить лежить блискучий ножик. А поряд — незакінчена Троянда. Взяв Ремісник Різець і хоче вирізати пелюстки Троянди.   Але нічого в нього не виходить. Крише Різець Троянду, псує роботу Майстра. Здивувалась Троянда: — Рі ...
26 ноя 2015 {234}
Рідна мати моя
            Мати... Найдорожча для кожного з нас людина на землі. Любов до неї святинею входить в серце. Мати не тільки дає життя, ночей недосипає, щоб росло дитя здоровим, життєрадісним і щасливим.   Вона - той найживучіший корінь, що передає людині мудрість, духовне багатство народу, його самосвідомість. Виховуючи у дитини любов до рідної матері, до бабусі, до батька й дідуся, формуючи благородне усвідомлення родинної честі, ми утверджуємо цим у майбутнього громадянина чуття в ...
26 ноя 2015 {256}
Пурпурова квітка
            Посеред ночі розтулився пуп'янок троянди. Розправив ніжні пур­пурові пелюстки.   Народилася нова Квітка. Вона була ще не дуже кра­сива, пелюстки ще не зовсім випрямились, а одна була й зім'ята.   Квітка подивилася на зорі, що мерехтіли в небі, тихо здригну­лась і прошепотіла: —Уже світає. Треба явитися сонцю в усій красі.   На нас, на пур­пурові наші пелюстки, задивиться весь світ. Пелюстки скинулися. Зім'ята пелюстка випрямилася. На пур­пурову тканину впала к ...
26 ноя 2015 {250}
Протоптали стежку
          Уночі була хурделиця. Намело кучугури снігу. Рано-вранці у школу йшло троє дітей - Юрко, Михайлик і Ніна.   Всюди коло хат з'явилися люди. Відкидали лопатами сніг, прокладали доріжки.   Ось хатина бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного двору.   Нікого не видно. - Як же бабуся до криниці вийде?   Снігу ж скільки, - сказав Юрко. - Давайте протопчемо стежку від хати до криниці! - порадив Михайлик.   Діти увійшли на бабусине подві ...
26 ноя 2015 {310}
Про що думала Марійка
        Маленькі діти гралися в піжмурки. Це така гра, коли всі ховаються, а один шукає.   Той, хто шукає, мусить знайти всіх. Заховалася маленька синьоока Марійка під високою вербою та й жде.   Шукає Миколка. Ось він знайшов Ларису. Та скрикнула, засміялася й побігла.   Потім знайшов Петрика. І той скрикнув, засміявся й побіг...   Бігають діти, сміються, а Марійку ніхто не шукає. «Чого ж це про мене забули?» — думає вона.   Все-таки боляче Марійці: «Стоятиму під вербою ...
26 ноя 2015 {301}
Правда буває гірша за неправду
          Мама послала Сергійка до сусідів  позичити  солі.  Сергійко  довго  не повертався.   Уже й борщ закипів, а його немає. Нарешті прийшов, приніс у банці солі.   Мама й питає:  - Чого це ти так довго ходив?   - А я снідав, - каже Сергійко. - Як снідав?  - дивується мати.   - А вони запросили мене снідати...   - І що ти їм відповів?      - Нічого...    Сів і поснідав.   - Який же ти нечемний, Сергійку! - розгнівалася мити. - Треба було сказати: дякую, я не гол ...
26 ноя 2015 {413}
По волосинці
          Теплого весняного дня бабуся Марія повела свого онука Петрика до лісу.   Першокласник Петрик був ледаченьким хлопчиком. Збираючись до лісу, бабуся дала йому нести вузлик з їжею й водою.   Петрикові вузлик здавався дуже важким. Бабуся понесла їжу сама, а Петрикові дала тільки пляшку з водою.   Прийшовши до лісу, бабуся з внуком сіли відпочити. Вони побачили, як до куща прилетіла маленька пташка. В дзьобику вона принесла волосинку.   Петрик підвівся й глянув на ку ...
26 ноя 2015 {210}
Пихата жаба
            Сподобалося жабі, як журавель співає.   Сидить вона в болоті, слухає журавлиний спів і думає:   "Навчуся і я співати по-журавлиному. Буду не така, як усі жаби.   Хай дивується увесь жаб'ячий рід".   Довго вчилася вона співати по-журавлиному і таки навчилася.   Розмовляють із нею по-жаб'ячому, а вона мов не розуміє — відповідає по-журавлиному. Розгнівалися жаби й дорікають своїй подружці:   — Ти ж така жаба, як і ми, чого ж ти не хочеш розмовляти по-жаб'яч ...
26 ноя 2015 {287}
Перепел і Кулик
          Жив Кулик у болоті, а Перепел у житі. Сумно стало Куликові в болоті. От він і каже своїм друзям-куликам:   - Хіба це життя? Кругом болото й болото. Ну, що тут гарного? Піду я в жито жити.   От там краса! А Перепелові сумно стало в житі. От він і каже своїм друзям-перепелам:   - Хіба це життя? Кругом жито й жито. Ну, що тут гарного? Піду я в болото жити. От там краса!   Пішов Кулик у жито, а Перепел у болото. Жили вони, поживали та й засумували. Кулик - за болотом, ...
26 ноя 2015 {201}
Пелюстка і Квітка
          На грядочці виросла гарна квітка жоржини. Біла, як мармур, духмяна. Літають над нею бджоли й джмелі, беруть нектар.   У квітці сорок дві пелюстки. І ось одна з них загордилася: - Я найкраща. Без мене і квітка не квітка. Я найголовніша. Ось візьму й піду - що мені?   Напружилася, вилізла з квітки, скочила на землю. Сіла в кущі шипшини й дивиться, - що ж квітка робитиме?   А квітка байдужки собі, усміхається сонцю, згукує до себе бджіл і джмелів. Пішла собі Пелюстка. ...
26 ноя 2015 {369}
Осіння квітка й весняна квітка
              У нашій шкільній теплиці зустрілися осіння й весняна квітки. Ось як це сталося.   Перенесли ми в теплицю осінні квіти — хризантеми. Зацвіли вони — білі, фіолетові, рожеві. А біля них зеленів паросток буз­ку.   Наближався Новий рік. Надворі йшов сніг, шумів зимовий вітер, а в теплиці було затишно й тепло.   Одного сонячного ранку зацвів бузок. Відкрила Бузкова квітка блакитні оченята, побачила білу Хризантему й питає здивовано: — Ти ж осіння квітка. Чом ти цві ...
26 ноя 2015 {261}
Оленчин горобчик
            Маленькій Оленці дуже хотілося впіймати горобчика. Але той не давався в руки.   Тоді вона надумала склеїти горобчика з сірого пір'я. Розрізала в подушці маленьку дірочку.   Набрала сіренького пір'я. З тіста зліпила голого горобчика, обмазала вишневим клеєм.   Натулила пір'ячка. Ось і горобчик готовий — сіренький, з тоненьким дзьобиком, з чорними оченятами, як макові зернятка. Посадила Оленка горобчика на підвіконні. Насипала йому пшонця, поставила водички ...
26 ноя 2015 {220}
Образливе слово
              Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала мати.   Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір.   Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить:   — Простіть мені, Мамо, за образливе слово. — Прощаю, — сказала Мати й зітхнула. — Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слов ...
26 ноя 2015 {280}
Не загубив, а знайшов
          Коли синові виповнилось дванадцять років, батько дав йому новий заступ і сказав:   — Йди, синку, в поле, відміряй ділянку в сто кроків уздовж і сто впоперек і скопай.   Пішов син у поле, відміряв ділянку й почав копати. А копати він ще не вмів.   Важко було спочатку, доки приловчився копати й до заступа приладився.   Наприкінці робота йшла все краще й краще. Та коли син загнав заступ в землю, щоб перекинути останній шматок ґрунту, він зламавсь.   Повернувся син ...
26 ноя 2015 {335}
Народився братик
              В Оленчиної матусі народився хлопчик. Радіє Оленка: тепер у мене є братик.   Прокинулася вночі Оленка, бачить - схилилась мама над колискою та й співає колискові.   Заворушилась заздрість в Оленчиній душі. Тепер, думає, мама вже не любитиме мене так, як раніше. Бо треба ж і Петрика любити.   - Мамо, - каже Оленка вранці, - ой, як люблю я вас... - А чого ти мені це говориш? - непокоїться мати. - Бо хочу, щоб ви мене любили не менше, ніж Петрика... Мама полег ...
26 ноя 2015 {273}
Намисто з чотирма променями
          Побачило Сонечко хвору Дівчинку в ліжку. Дівчинка лежала, очі її були закриті, вона тихо стогнала.   Жаль стало Сонечкові Дівчинку. Нахи­лилось воно над її голівкою й тихо прошепотіло: — Візьми, Дівчинко, чарівне намисто з чотирма променями.   Чотирьох нещасних ти можеш зробити щасливими. На кого спрямуєш промінь — той і ста­не щасливим.   Відкрила очі Дівчинка, бачить — лежить на пос­телі чарівне намисто, чотири промені грають на стіні. «На кого ж направити щасл ...
26 ноя 2015 {260}
Наказ дітям
        «Батько і мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. Не завдавай їм болю, образи, прикрощів, страждань.   Все, що тобі дають батько й мати, — це їхня праця, піт, утома. Вмій поважати працю батьків. Найбільше щастя для матері й батька — твоє життя, працьовитість, любов до науки, повага до старших.   Якщо люди вважають тебе недоброю людиною — це велике горе для твоєї матері й батька.   По-справжньому любити їх — означає приносити в дім мир і спокій. Твоя сім'я — це ...
26 ноя 2015 {235}
Найледачіший у світі кіт
              Лежав на столі кіт. Дівчинка поставила перед ним дві тарілки - одну зі сметаною, другу - з молоком.   Кіт подумав: це дівчинка принесла мені частування. Але що краще: сметана чи молоко?   Кіт збирався подумати, що краще, але не міг думати - такий він був ледачий. Коли це у відчинене вікно залетів горобець.   Залетів, сів на стіл i клює там якісь крихти. Тепер перед Котом було вже три смачні речі: сметана, молоко i горобець. Та xiбa легко зважитися, що з цих ...
26 ноя 2015 {709}
Найгарніша мама
          Випало Совеня із гнізда та й повзає. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда.   Побачили птахи малого — некрасивого, з великою голівкою, вухатого, банькатого, жовторотого.   Побачили та й питають, дивуючись: — Хто ти такий, де ти взявся? — Я Совеня, — відповідає мале. — Я випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже погано бачу. Я шукаю маму.   — Хто ж твоя мама? — питає Соловей. — Моя мама Сова, — гордо відповідає Совеня. — Яка ж вона? — питає Дят ...
26 ноя 2015 {667}
Навіщо кажуть "Спасибі"
          Дрімучим лісом йшло двоє подорожніх. Дідусь і хлопчик. Було жарко і хотілося пити.   Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилилися, напилися.   Дідусь сказав: - Спасибі тобі, струмочку. Хлопчик усміхнувся. - Чого ти усміхнувся, хлопче? - запитав дідусь. - Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові "Спасибі"?   Він же не жива істота і не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів. - Це так. Якби води напився вовк, він міг би ...
26 ноя 2015 {416}
Ніна і Гусак
          П'ятирічна дівчинка Ніна йшла з дому в дитячий садок. На стежці, якою йшла Ніна, сидів великий білий гусак.   А поруч з ним сиділо з десяток менших гусей і десятків зо три гусенят. Ніна з острахом глянула на гусака.   Який він великий і страшний, який у нього довгий дзьоб. Боязко оглядаючись, Ніна зійшла зі стежки, щоб обминути гусака.   А гусак підняв голову, зашипів, підбіг до Ніни й ущипнув її за ногу. Гуси весело ґелґотіли. Ніна заплакала і втекла додому. Вона ...
26 ноя 2015 {274}
Мишкові купили велосипед
          Мишкові купили велосипед. А живе він по­руч зі школою. Між їхньою садибою і шкільною — сад, так що й їхати ніде.   Мишко привів свій велосипед, мов коня на вуздечці. Хлопці оточили Мишка. Обмацували колеса, пе­далі, руль, фару.   Велосипед усім подобався. Усі за­здрили Мишкові. — Що ж, катайся,— сказав Федько й відійшов убік,— так немовби йому зовсім не хотілось кататись.   — Ти думаєш, мені справді дуже хочеться на ньому кататись? — байдуже запитав Мишко. — Бери ...
26 ноя 2015 {217}
Мильна бульбашка
        Хлопчик сидів біля відчиненого вікна й пускав мильні бульбаш­ки. Вони були легкі, красиві.   Сонечко грало на бульбашках всіма кольорами веселки: жовтим, синім, зеленим, оранжевим, фіолето­вим...   Легенький вітерець підхоплював бульбашки, й вони летіли над квітником, над кущами бузку. їм хотілося піднятися вище за дерева, та ледве торкалися листя — вони лопались.   А одна велика Мильна Бульбашка, підхоплена вітром, полетіла у синє небо. Побачила Мильну Бульбашку Лас ...
26 ноя 2015 {229}
Маківка і Джміль
                  У вечері Макова квітка стулила пелюстки. Спить цілу ніч Маківка.   Уже й день настав, уже й Сонце зійшло, а вона все спить, не розтуляє пелюстки.   Коли це десь, із-за яблуні вилетів волохатий Джміль. Летить, гуде.   Почула квітка, що Джміль наближається і розкрилася.   Прилетів Джміль та й сів між пелюстками. Радіє Макова квітка, бо тепер повна коробка маку буде.   Ось чому Маківка так довго не розтуляла пелюсток. Вона чекала Джмеля.       ...
26 ноя 2015 {306}
Лялька під дощем
          Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувались чорні хмари.   По залізному даху зашумів дощ. Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір'ї стоять калюжі води, йде дощ.   Ой горе, що ж це таке? — на лавці, під дощем, лежить її лялька Зоя. Вона забула Зою на лавці. Як же це трапилось?   Як же вона не згадала про Зою, лягаючи спати, як же вона не подумала про неї, коли почалася гроза? Від цих думок ...
26 ноя 2015 {288}
Лижі й ковзани
          Восени батько купив Борисові ковзани. А його другові, Євгенові, подарував батько лижі. Думає Борис, що краще - ковзани чи лижі?   Мабуть, лижі. Адже на лижах можна кататися скрізь - і в селі, і в лісі. А на ковзанах - тільки на ставку.   От і каже Борис Євгенові: - Поміняємося, Євгене? Я дам тобі ковзани, а ти мені лижі. Помінялись.   Настали морози, а снігу немає. Замерз ставок. Катається Євген на ковзанах, а Борис сидить вдома з лижами.   Узяв Борис лижі, по ...
26 ноя 2015 {271}
Ледача подушка
          Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, щоб до школи йти, а не хочеться, ой як не хочеться!   Ввечері питає Яринка у дідуся: - Дідусю, чому вранці вставати не хочеться?   Навчіть мене, дідусю, спати так, щоб хотілося вставати і йти до школи. - Це подушка в тебе ледача, - відповів дідусь.   - А що ж їй зробити, щоб не була ледачою? - Знаю я таємницю, - пошепки сказав дідусь. - Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря, добре ...
26 ноя 2015 {1197}
Легенда про золоте зернятко істини
          У батька було два сини. Коли вони виросли й могли вже тримати в руках заступа, батько сказав їм: "Беріть заступи, підемо копати поле".   Копають вони й копають, і видалася праця братам важкою і незрозумілою. — Для чого ми копаємо? — питають вони.— І взагалі, для чого ми живемо на світі?   Батько й каже синам: — Бачите цю велику гору? — І показав рукою на величезну гору, вершина якої вкрилася хмарами. — Бачимо,— відповіли сини. —У цій горі — Золоте Зернятко Іст ...
26 ноя 2015 {738}
Ласкавий вітер і холодний вітрюга
          У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри. Ласкавий Вітер — хлопець з синіми очима. А холодний Вітрюга — дід з колючою бородою.   Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев.   Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюга. Встав, вийшов з лісу. Застогнала хуртовина.   Йде по землі холодний Вітрюга, замерзають річки, гуде хуртовина. Та ось піднялося сонечко вище над землею. Заболіла спин ...
26 ноя 2015 {376}
Кульбабка
          На луках виросла жовта кульбабка. От вона одцвіла, й замість жовтої квіточки в неї з'явилася біла шапочка.   У шапочці багато пуши­нок. Стеблинка промовляє до пушинок: — Як тільки подме вітер — летіть, вибирайте вологий грунт і сі­дайте. Пускайте корінчики й ростіть.   Пушинки не барилися, сідали на хвилю вітерця й розліталися по луках.   Та ось пухнаста Шапочка кульбабки побачила на небі чорну хмару. Злякалася Шапочка. Склала свої пушинки, як парасольку. Побрал ...
26 ноя 2015 {381}
Красиві слова і красиве діло
        Серед поля стоїть маленька хатина. її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.   Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців.   Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра. Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий.   Мабуть, з іншого села.Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду. І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, ска ...
26 ноя 2015 {426}
Краплина води
          Був жаркий липневий день. До колодязя під високим дубом наближалася група школярів.   Вони поверталися з туристського походу. Їм дуже хотілося пити. І чим ближче був колодязь, тим більше прискорювали вони крок.   А з другого боку до колодязя наближалася бабуся. Вона йшла здалека, дуже втомилася. І бабуся, й туристи підійшли до колодязя одночасно.   На зрубі стояло відро з холодною водою. Діти оточили його й один за одним пили воду. А бабусю відтіснили. Вона відійшл ...
26 ноя 2015 {426}
Комірчина для дідуся
            Захворів дідусь Юрасиків, лежить і кашляє. Мати й тато мовчазні.   Одного разу прийшов Юрко з дитячого садка та й бачить: закопує тато стовпи поруч з хатою.   — Що це ви будуєте, тату? — запитує Юрко. — Комірчину до хати прибудуємо. Дідусь житиме в комірчині...   Юрко взяв маленьку лопатку, пішов на город, сів серед картоплиння й копає ямку.   — Що це ти копаєш, Юрасику? — запитує батько. — Та землянку будую... — Для чого ж тобі землянка? — А ви з ...
26 ноя 2015 {315}
Квітка сонця
          На високому стеблі – велика квітка із золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником.   Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця.   Ось уже сонце викотилось із-за обрію. Соняшник повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне вогняне коло.   Усміхається соняшник до сонця, радіє, вітає його: - Добрий день, сонечку, я так довго ...
26 ноя 2015 {1787}
Камінь
          У лузі, під гіллястим дубом, багато років була криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.   Одного разу до криниці прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Він подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне».   Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло та ще й дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі. Камінь упав на дно криниці й закрив джерело.   Вода перестала приб ...
26 ноя 2015 {587}
Кінь утік
          Це було в четвертому класі. Всі схилились над зошитами. Учитель дав задачі для самостійного розв'язування, і діти уважно працювали.   Віталик сидів на останній парті. Він уже закінчував розв'язувати задачу, як раптом на парту впала записка.   «Це знову, мабуть, від Петрика,— подумав Віталик.— Знову просить ковзани. Що ж я йому весь час даватиму свої ковзани?»   — Іване Петровичу,— сказав Віталик,— мені хтось записку кинув... Хіба ж можна на уроці записки писати? — ...
26 ноя 2015 {421}
Здрастуйте
          Лісовою стежкою йдуть батько і маленький син. Тиша. Сонце світить. Стукає дятел.   Дзюрчить струмок в лісовій глушині, Раптом син побачив: назустріч їм іде бабуся з паличкою.   -- Тату, куди йде бабуся? — запитав син. -- Побачити, зустріти чи провести,— відповів батько. -- Коли зустрінемося з нею, ми скажемо їй здрастуйте,— сказав батько.   -- Навіщо їй казати це слово? — здивувався син.—Ми ж зовсім незнайомі. -- А ось зустрінемося, скажем їй здрастуйте, тод ...
26 ноя 2015 {354}
Зайчик і Місяць
          Холодно взимку зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала.   Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітер з яру повіває.   Сів Зайчик під кущем, потяг лапки до Місяця, просить:   - Місяцю, любий погрій мене своїми променями, бо довго ще сонечка чекати.   Шкода стало Місяцеві Зайчика, він і говорить:   - Іди полем, полем я тобі дорогу освітлю, прямуй до великого стогу сіна.   Попрямував Зайчик до стогу сіна, зарився у стіг, виглядає, усм ...
26 ноя 2015 {629}
Зайчик і горобина
                Засипало снігом землю. Нема чого їсти Зайчикові.   Побачив Зайчик червоні ягоди горобини.   Бігає навколо дерева, а ягоди – високо.   Просить Зайчик: «Дай мені, Горобинко, одне гроно ягідок».   А Горобина й каже: «Попроси Вітра, він і відірве».   Попросив Зайчик Вітра. Прилетів Вітер, гойдає, трусить Горобину.   Відірвалося гроно червоних ягід, упало на сніг. Їсть Зайчик ягоди, дякує Вітрові і горобині.           Читати  казки     ...
26 ноя 2015 {670}
Жайворонок сонечку допомагає
              В дрімучому лісі і в глибокому яру ще лежить холодний сніг. Спить підсніжник під торішнім листком.   Синіє лід на ставку. Тільки на схилах горбків розтав сніг, побігли струмочки. В синьому небі заграло ясне сонечко.   Вийшла з хати маленька дівчинка Маринка і побачила сіру пташечку в небі.   Пташечка співала, ніби срібний дзвіночок на крилах піднімала, а він тремтів, тремтів. - Мамо, що це за пташечка співає? – запитала Маринка. - Жайворонок, - відповіла ...
26 ноя 2015 {392}
Дуб під вікном
          Молодий лісник побудував у лісі велику кам'яну хату і посадив дуба під вікном. Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник.   І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня — лісникова внучка.   — Зрубай дуба, дідусю, — просить онучка, — темно в кімнаті. — Завтра вранці почнемо... — відповів дідусь. Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев'ятьох ...
26 ноя 2015 {342}
Добре слово
          В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах.   До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця.   Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече ...
26 ноя 2015 {725}
Дивний мисливець
          Живе у нашому селі дід Максим. Усі кажуть: дід - мисливець. Як тільки починається полювання на зайців чи на качок, дід щодня йде з рушницею до лісу.   Виходить із дому рано вранці, а повертається ввечері. Але що це за дивний мисливець такий! Ніколи не несе додому ні зайця, ні качки. Приходить із порожньою торбою.   Одного разу приніс дід Максим зайченя маленьке. Знайшов під кущем. У зайченяти була зламана ніжка. Дід зробив із двох гілочок пов'язку, забинтував ніжку. ...
26 ноя 2015 {573}
Десять НЕ МОЖНА
          1. Не можна ледарювати, коли всі працюють; ганебно байдикувати, розважатися, коли - ти добре знаєш про це - старші покоління працюють і не можуть дозволити собі відпочинку.   2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми - це величезне блюзнірство; про старість треба говорити тільки з повагою; у світі є три речі, з яких ніколи не можна сміятися, - патріотизм, справжня любов до жінки і старість.   3. Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, ос ...
26 ноя 2015 {657}
Дев`ять негідних речей
          1. Негідно добувати свої благополуччя, радощі, втіху, спокій за рахунок утисків, невлаштованості, горя, хвилювання іншої людини. Не давай себе скривдити, але й інших не кривдь...   2. Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити байдуже повз чуже горе, страждання. Моральна глухота і сліпота, здерев'яніння серця - одна з найогидніших вад.   3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину. Це сфера дуже тонких духовних відносин. Бути ...
26 ноя 2015 {435}
Де ночує водяна лілея
          Є у ставу біла квітка — водяна лілея. Росте вона собі в воді. Радісно розкриває свої пелюсточки до сонця.   Сідає на білу квітку метелик. Хоче переночувати, бо вже вечір наближається.   Раптом квітка говорить: — Лети, метелику, шукай собі інших квіток, бо я лягаю вночі спати під водою. — Чому? — дивується метелик. — Бо в мене там, під водою, м'яка постіль.   Склала біла лілея пелюсточки й тихо пішла спочивати під воду. А метелик полетів на берег.   ...
26 ноя 2015 {456}
Де беруться краплинки
          Де беруться краплинки   Бігла Оленка по льоду. Падали сніжинки. Ніби плавали в повітрі. Одна сіла на рукав.   Дивиться Оленка на пухнасту сніжинку. Шестикутна зірочка така гарна, блискуча. Ніби казковий майстер її вирізьбив з срібної пластиночки.   Наблизилась Оленка до сніжинки. Дивиться, милується нею. І бачить диво: сніжинка стала краплиною води.   Краплина роси   Рано-вранці на квітці троянди прокинулася Краплина роси. - Як я тут опинилася? – здивувалася ...
26 ноя 2015 {551}
Дідусь і Смерть
          Був собі Дідусь. Було йому вже сто років. От дізналася Смерть, що живе такий старий-старесенький Дідусь, прийшла до нього й каже:   - Час уже помирати, Дідусю. - Дай приготуватися, - відповідає Дідусь. - Добре, - каже Смерть. - Скільки тобі часу треба на те? - Три дні, - каже Дідусь.   Цікаво стало кощавій: що ж робитиме Дідусь, як він готуватиметься?   Настав перший день. Вийшов Дідусь у сад, викопав ямку і посадив дерево. - Що ж він другого дня робитиме? - ...
26 ноя 2015 {361}
Дід Осінник
          У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі, сторожко при­слухається до пташиного співу.   Як тільки почує сумну журавлину піс­ню — курли-курли — підводиться й каже:   — Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі. Виходить з лісу дід Осінник — сірий, у сивому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю.   Виходить на узлісся, прихиляється до дуба й тихо-тихо щось мугиче. Це не пісня, а осінній вітер...   Коли дід співає, його ...
26 ноя 2015 {719}
Дівчинка і ромашка
          Ясної сонячної днини маленька дівчинка вийшла погратися на зеле­ну галявину. Раптом вона почула плач. Прислухалася дівчинка і зро­зуміла, що плач доноситься десь з-під каменю, що лежить обабіч галя­вини.   Камінь був невеликий, як го­лова кролика, але дуже твердий. Підійшла дівчинка до каменя і за­питує: — Хто там плаче під каменем? — Це я, Ромашка, — почувся ледь вловимий голосок. — Звільни мене, дівчинко, тисне на мене камінь...   Відкинула дівчинка камінь і ...
26 ноя 2015 {449}
Гудуть, а меду не приносять
          Матка — найстарша бджола у вулику й мати всіх бджіл. Гарячої літньої пори через кожну годину посилає вона до льотка чотирьох молодих бджіл і наказує:   — Пильнуйте, не підпускайте ос до льотка, бо весь мед поїдять. Сторожують бджоли льоток.   Дивляться - як крильця жовтенькі, мов сонечко, то це бджоли. Як гудуть по-бджолиному й пахнуть воском, то це бджоли.   Аж ось підкралися до льотка дві оси. Швидко пірнули вони в льоток. Гуділи по-бджолиному, і сторожові бджоли ...
26 ноя 2015 {358}
Горбатенька дівчинка
          Клас розв'язував задачу. Учні схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав.   — Відчини двері й подивись, хто там стукає,— мовив учитель. Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері.   До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п'ять пар очей впилися в незнайому дівчинку. Вона була горбатенька.   Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай н ...
26 ноя 2015 {365}
Гвинтик
          Юрко готував домашнє завдання з граматики. Він переписав кілька речень. Треба було ще підкреслити іменники, але Юрко поспішав.   Він швиденько згорнув зошит і побіг до хлопців грати в м'яча. Увечері батько перевірив зошити й помітив, що там не все гаразд.   — Чого ж ти не закінчив роботи? — питає сина. А Юрко не знає, що й казати.   — То дрібничка, то гвинтик...   — Слухай, що я тобі розповім,— мовив тоді батько. — На заводі збудували великий літак. Багато людей ...
26 ноя 2015 {326}
Втрачений день
                  В одного батька троє синів - маленьких хлоп'ят.   - Розкажіть, як ви сьогодні прожили день. Юрко відповів:   - Я сьогодні посадив дерево. Батько сказав:   - Ти сьогодні добре прожив день. Миколка відповів:   - Я сьогодні зайчика намалював.   - Ти теж непогано прожив день, - сказав батько. Петрик відповів:   - Я сьогодні у м'яча грав... І морозиво з'їв. - У тебе сьогодні втрачений день, - посмутнів батько.           Читати  казк ...
26 ноя 2015 {367}
Все співає в лісі
            Весною ми ходили до лісу. Зійшло сонце, подихнув легенький вітерець, і всі дерева в лісі заспівали.   Кожне співало свою пісню.   Береза співала ніжну пісню. Слухали цей спів, хотілось підійти до білокорої красуні, обняти її.   Дуб співав мужньо пісню. Коли ми слухали цей спів, нам хотілося бути сильними, відважними.   Верба, що схилилась над ставом, співала задумливу пісню. Прислухаючись до цього співу, ми думали, що прийде осінь, та й осиплеться листячко з д ...
26 ноя 2015 {568}
Врятував сонечко
          Це було влітку. Цілий день пекло сонце, а потім насунулись чорні хмари.   Пішов дощ. Під високою гіллястою шовковицею сидів Василько. Він не боявся зливи. Його захищало від неї густе листя.   Під шовковицею було сухо. А поруч текли струмки. Василько побачив, як один струмок поволеньки почав заповнювати невеличку заглибинку.   Утворювалось озерце. На середині цього озерця був маленький острівок. Води все прибувало й прибувало. Ось-ось затопить острівець, і раптом Вас ...
26 ноя 2015 {749}
Вогнегривий коник
            Вирізав батько Юркові коника з дерева.   Та такого гарячого, баского.   Б'є копитами коник, ось-ось поскаче.   Поставив Юрко його на вікно й ліг спати.   Коли це бачить: підняв коник голову, затремтіла вогняна грива.   Зіскочив з вікна Вогнегривий і пострибав по долівці.   Прокинувся Юрко, а коник знов на вікні стоїть.   Підійшов хлопчик.   Коник уже заспокоївся, тільки ноги тремтять та вогняна грива ще тепла.           Читати  казк ...
26 ноя 2015 {462}
Весняний вітер
          Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завивання хуртовини і тривожний крик чорного ворона.   Холодний вітер гойдав його віти, вигинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув Клен, ніби до нього торкнулося щось тепле і лагідне.   Прокинувся Клен. А то до нього прилинув теплий весняний Вітер.   - Годі спати, зашепотів весняний Вітер.   – Прокидайся, весна наближається.   - Де ж вона – весна? – запитав Клен.   - Ластівки на крилах несуть, - каже теплий Віт ...
26 ноя 2015 {599}
Велика склянка
          В маленькій сільській школі – два класи. В кожному класі – двадцять п’ять учнів.   На великій перерві діти приходять в шкільну їдальню пити молоко.   Куховарка бабуся Марія ставить на велику дерев’яну тарілку двадцять п’ять склянок з молоком.   На стіл кладе двадцять п’ять шматків білого хліба, намащеного маслом.   В їдальні двадцять чотири звичайних склянки, а двадцять п’ята – велика, значно більша за всі інші.   Спочатку заходить в їдальню перший клас. Діти ...
26 ноя 2015 {372}
Важко бути людиною
          Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за кілька кілометрів до села.   Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик.   Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати.   Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на кілометр від х ...
26 ноя 2015 {406}
Він тільки живий красивий
          Великий красивий метелик Махаон сів на червону квітку канни.   Сів і ворушить крильцями. До Махаона підкрався хлопчик, впіймав його.   Тріпоче крильцями Махаон, але вирватися не може.   Хлопчик пришпилив його великою шпилькою до паперового листка.   Крильця метелика поникли. - Чому ти перестав тріпотіти крильцями, Махаоне? –   запитує хлопчик. Махаон мовчить. Хлопчик поклав листок з мертвим Махаоном на підвіконня. Через декілька днів дивиться – крильця висохли ...
26 ноя 2015 {373}
Він зненавидів красу
            У матері був трирічний син. Дуже любила вона єдину дитину. Що не захочеться синочкові, мама зразу ж кидається виконувати його бажання.   Побачив син троянду за вікном, питає: — Що це таке? — Квітка троянди, — відповідає мати.   — Хочу квітку троянди, — вимагає хлопчик. Не просить, а вимагає. Мати йде, зрізає квітку й приносить синові.   Потримав хлопчик троянду в руках, зім'яв пелюстки й кинув на підлогу. Побачив син на паркані горобця, питає: — Хто це такий?   ...
26 ноя 2015 {348}
Відлітають журавлі
            Був ясний осінній день. Тихо надворі, у повітрі пливуть павутинки. А в блакитному небі - ключ журавлів. Пролетіли журавлі над селом, потім повернулись, покружляли й знову полетіли.   Але за селом, недалеко від лісу, сіли журавлі на землю.   Довго сиділи, немов радились про щось. Чому це журавлі кружляли над селом, а потім сіли біля лісу?   Бо вони вирушають у далеку дорогу. Летять у теплий край. Та хоч і теплий, але чужий. Бо батьківщина там, де народився, з ...
26 ноя 2015 {629}
Борщ зі скибкою свіжого хліба
          В однієї матері було два сини — Працьовитий і Ледачий.  Одного разу поїхав Працьовитий у поле — землю орати, а Ледачий пішов у садок під грушею лежати… Мати думає: «Що б його смачне на обід синам зварити?» Зварила борщу зі свіжою капустою, зі сметаною, з кропом і буря­ками. А до борщу спекла хліба свіжого, пахучого. Сіла мати біля столу, чекає синів. Ось уже й сонце стало на вечірньому прузі, а Працьовитого немає. Ледачому вже під гру­шею не лежиться, хочеться їс ...
26 ноя 2015 {800}
Бо я - людина
          Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі.   Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу.   Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові: — Дивись уважно, синку, треба обійти ...
26 ноя 2015 {929}
Байдужий пеньок
          Стоїть у лісі старий-престарий Пеньок. Мохом обріс, гріється на сонечку. Поселився під Пеньком Їжак. Клопочеться собі в нірці, а Пеньок мружиться, крекче, гріється на сонечку.   - Будемо з тобою дружно жити, добре? – питає раз його Їжак. - Добре, - відповідає байдужно Пеньок. Він замружив очі, позіхнув і гріється собі на сонечку.   По другий бік під Пеньком поселилася Гадюка. - Будемо з тобою дружно жити, добре? – питає раз вона. - Добре, - відповідає байдужо Пеньок. В ...
26 ноя 2015 {364}
Бабусин борщ
          У бабусі дві онучки. Живуть вони у великому місті, а на літні канікули приїхали до неї в гості. Рада бабуся онучкам. Пригощає їх черешнями, свіжим медом і варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу: мама розповідала, що бабуся варить смачний-пресмачний борщ.   Зварила бабуся борщ - зі свіжими помідорами, капустою і сметаною. Та ось біда... Забувати стала. Поки варила - двічі посолила. Поставила на стіл дві миски борщу та й припрошує онучок: - А чи солила - й не п ...
26 ноя 2015 {957}
А серце тобі нічого не наказало?
          Андрійко прийшов зі школи і побачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду.   - А тата відвезли в лікарню, - каже мати. - Занедужав батько. Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушний, спокійний.   Мати великими очима дивилась на Андрійка. - А нам завтра до лісу йти, - каже Андрійко. - Завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку.   - То куди ж ти підеш завтра? - запитала мати. - До ...
26 ноя 2015 {1054}
Іменинний обід (Іменини)
          У Ніни велика сім'я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся. Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся - найстарша: їй вісімдесят два роки. У бабусі тремтять руки. Несе ложку бабуся - ложка дрижить, крапельки падають на стіл. Скоро у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід. На обід Ніна нехай запросить подруг. Ось і настав цей день. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це і бабуся за стіл сяде. А в неї ж рук ...
26 ноя 2015 {616}
Як Павлик списав у Зіни задачу.
        Павлик був стурбований. Дома він сидів над задачею й не міг розв'язати. Тож до школи Павлик прийшов зарано, щоб у когось її списати. Бо працювати сам не любив. Ось прийшла Зіна. Вона добре вміла розв'язувати задачі. Павлик й питає:На скільки питань задача?—    На  троє,—  відповідає  Зіна.—  А хіба  ти  нерозв'язав?—    Не вийшла... Дай списати... —    Ой, Павлику, чого ж ти сам не хочеш працювати? — питає Зіна.Але таки дала йому свій зошит.Павлик став списувати. Одна дія, ...
25 ноя 2015 {565}
Як здивувався Мурко
        Був собі у бабусі старий-престарий кіт Мурко. Лежить Мурко проти сонця, гріється. Заплющив очі, спить, по­клавши голову на лапки. Тільки хвостиком махає, мух відганяє.   На подвір'ї ходило курча. Воно відбилося від квочки й жалібно пищало. Побачивши кота, замовкло. Підійшло тихенько до нього, притулилося й очі закрило. Тепло йому біля котового кожушка. Мурко відчув, що до нього хтось притулився. Розплю­щив очі — курча. І здивувався: та й сміливе ж яке! Дивиться  ...
25 ноя 2015 {792}




 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика