Як бджола знаходить квітку конвалії




 

 

 

 

 

Вилетіла з вулика бджілка.

 

Літає над пасікою й наслухається.

 

Чує: десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки.

 

Летить бджілка на музику дзвіночків.

 

Прилітає до лісу. А то дзвонять квіти конвалії.

 

Кожна квітка – маленький срібний дзвіночок.

 

Усередині – золотий молоточок.

 

Б’є молоточок по сріблу – лунає дзвін, аж до пасіки лине.

 

Ото так конвалія кличе бджілку.

 

Прилітає бджілка, збирає з квітки пилок і каже:


- Дякую, квіточко…

 

А квітка мовчить. Вона лише зніяковіло опускає голівку.

 



 

 


 

  Читати  казки  

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 28 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика