Як Їжачиха приголубила своїх діток




 

 

 

 

 

 

 

У Їжачихи було двоє їжаченят – кругленькі, мов клубочки, з маленькими голочками.

 

Одного разу покотилися клубочки – їжаченята поживи шукати.

 

Котяться садом, котяться городом. Побачили Зайчика. Їсть Зайчик солодку морквинку.

 

Їжачкам теж захотілось морквинки покуштувати.

 

Тільки висунули маленькі голівки, а Зайчик як закричить: - Геть звідси! Ви гидкі, колючі!

 

Прикотилися їжаченята до матусі, плачуть. - Чому ви плачете, діточки мої любі? – запитує мати. - Зайчик каже, що ми гидкі, колючі.

 

А Їжачиха пригорнула маленьких діток, приголубила їх:

- Та хіба ж ви колючі, діточки мої рідненькі, - промовила вона. Волоссячко у вас м’якесеньке, як льон. Ви ж пухнасті, кругленькі, мов м’ячики.

 



 

 


 

  Читати  казки  

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 28 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика