Чому дідусь такий добрий сьогодні




 

 

 

 

 

 

 

Поліз Андрійко на шовковицю: привабили чорні ягоди.

 

Навтішався вволю, а тут дощ пішов. Пересидів Андрійко дощ.

 

Хотів злазити з шовковиці, аж дивиться - сидить під шовковицею дідусь Петро.

 

Вийшов дідусь після дощу в сад.

"Що ж його робити? - думає Андрійко.

 

- Злізати з шовковиці - струсиш на дідуся всю воду з листя, змокне під дощем, захворіє". Сидить Андрійко, притулившись до гілки, боїться поворухнутись. Жде, поки дідусь до хати піде.

 

А дідусь не йде. Вже сутеніти стало, коли підвівся дідусь, питає: - Чому це ти сидиш на дереві, внучку? - Боюся струсити на вас краплі, дідусю...

 

- Злазь, Андрійку... Дідусь відійшов, Андрійко зліз із шовковиці. Дідусь пригорнув і поцілував Андрійка. "Чому це дідусь такий добрий сьогодні?" - з подивом подумав онук.

 



 

 


 

  Читати  казки  

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 27 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика