Чого заплакав Мишко?




 

 

 

 

 

 

У гості до Мишка прийшов однокласник Федько. Прийшов і розповідає радо:

 

- Тато мій учора їздив до міста. Привіз мені подарунки: нові ковзани і ліхтарик.

 

Слухав його розповідь мовчки Мишко й дивився у вікно.

 

Федько запитав:

- Може, принести ковзани, подивишся?

 

- Ні, не треба, - відповів Мишко й заплакав. Здивувався Федько.

 

Прийшов додому й питає маму: - Чого Мишко заплакав, коли я йому про татів подарунок розповів?

 

- Бо Мишків батько покинув сім'ю. Твоя радість ще раз йому про горе нагадала. Не можна з нещасною людиною своїм щастям хвалитися. Федько й задумався.

 



 

 


 

  Читати  казки  

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 27 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика