Через потік




 

 

 

 

 

Андрійко й Ніна поверталися зі школи. Дорогу їм перепинив ярок.

 

Пригріло сонце, розтанув сніг, і яром потекла вода. Бурхливо шумить потік.

 

Стоять перед ним Андрійко і Ніна. Ось хлопчик швидко перебіг через потік і став на тому березі.

 

Озирнувся - і соромно йому стало. Він у чобітках, Ніна в черевичках. Як вона перебреде?

 

"Ой, недобре я зробив, - подумав Андрійко. - Як я не побачив, що Ніна - в черевичках?"

 

Він перебрів назад і каже Ніні: - Це я хотів узнати, чи глибоко. Бо переправлятися будемо разом.

 

- Як? - здивувалася Ніна. - Я ж у черевичках. - Чіпляйся мені за шию, - сказав Андрійко. Ніна так і зробила, і хлопчик її переніс.

 



 

 


 

  Читати  казки  

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 27 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика