Сьома дочка




 

 

 

 

Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць.

 

Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучали за матір’ю.

 

— Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, — сказала перша дочка.

 

— Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, — промовила друга дочка.

 

— Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, — сказала третя.

 

— Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, — щебетала четверта.

 

— Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, — промовила п'ята.

 

— Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, — сказала шоста.

 

А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття й принесла їй води в мисці помити ноги.

 



 

 


 

  Читати  казки  

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 26 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика