Скажи людині: "Доброго дня!"




 

 

 

 

 

Лісовою стежинкою ідуть батько і маленький син. Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел та струмочок дзюркотить у лісовій гущавині.

 

Аж тут син побачив, що назустріч їм іде бабуся. - Тату, куди бабуся йде?

- питає син.

- Зустрічати або проводжати, - каже батько й усміхається.

 

- Ось як ми зустрінемося з бабусею, ти й скажеш: "Доброго дня, бабусю!" -

 

Навіщо ж казати ці слова? - дивується син. - Ми ж її не знаємо. -А ось зустрінемось, скажемо бабусі ці слова, тоді й побачиш, навіщо. Ось і бабуся.

 

- Доброго дня, бабусю! - каже син. - Доброго дня, - каже батько. - Доброго вам здоров'я, - відповідає бабуся І усміхається. І хлопчик побачив: усе довкола змінилось.

 

Сонце засяяло яскравіше. Верховіттям дерев пробіг легенький вітерець, і листя заграло, затремтіло. У кущах заспівали пташки - раніше їх і не чути було. На душі в хлопчика стало легко. - Чому це воно так? - питається син.

- Бо ми побажали людині доброго дня.

 



 

 


 

  Читати  казки  

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 26 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика