Протоптали стежку




 

 

 

 

 

Уночі була хурделиця. Намело кучугури снігу. Рано-вранці у школу йшло троє дітей - Юрко, Михайлик і Ніна.

 

Всюди коло хат з'явилися люди. Відкидали лопатами сніг, прокладали доріжки.

 

Ось хатина бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного двору.

 

Нікого не видно. - Як же бабуся до криниці вийде?

 

Снігу ж скільки, - сказав Юрко. - Давайте протопчемо стежку від хати до криниці! - порадив Михайлик.

 

Діти увійшли на бабусине подвір'я. Йшли по глибокому снігу. Від воріт до хати йти було дуже важко. А від хати до воріт - трохи легше.

 

Пройшли раз, два, три рази. Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до криниці. Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи. Вони думали: ось бабуся Марія вийшла з хати. Побачила стежку. Радіє...

 



 

 


 

  Читати  казки  

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 26 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика