Намисто з чотирма променями




 

 

 

 

 

Побачило Сонечко хвору Дівчинку в ліжку. Дівчинка лежала, очі її були закриті, вона тихо стогнала.

 

Жаль стало Сонечкові Дівчинку. Нахи­лилось воно над її голівкою й тихо прошепотіло:

— Візьми, Дівчинко, чарівне намисто з чотирма променями.

 

Чотирьох нещасних ти можеш зробити щасливими. На кого спрямуєш промінь — той і ста­не щасливим.

 

Відкрила очі Дівчинка, бачить — лежить на пос­телі чарівне намисто, чотири промені грають на стіні. «На кого ж направити щасливі промені? — ду­має Дівчинка.

— Хто у нас нещасливий?»

 

Подумала і важко зітхнула: нещасними були ба­буся, дідусь, тато й мама. У бабусі зуб болить, у діду­ся ліжко скрипить, татко горілку п'є, мама сльози ллє. Спрямувала Дівчинка чарівний промінь на бабу­сю — і зуб у неї зразу ж перестав боліти.

 

Спрямувала промінь на дідуся — ліжко переста­ло скрипіти. Спрямувала промінь на тата — перестав тато го­рілку пити. Спрямувала промінь на маму — перестала мама сльози лити, радісно посміхається. Про себе, про свою хворобу Дівчинка забула. А ко­ли всі стали щасливими, вона стала найщасливіша, і хвороба залишила її.

 



 

 


 

  Читати  казки  

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 26 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика