Гудуть, а меду не приносять




 

 

 

 

 

Матка — найстарша бджола у вулику й мати всіх бджіл. Гарячої літньої пори через кожну годину посилає вона до льотка чотирьох молодих бджіл і наказує:

 

— Пильнуйте, не підпускайте ос до льотка, бо весь мед поїдять. Сторожують бджоли льоток.

 

Дивляться - як крильця жовтенькі, мов сонечко, то це бджоли. Як гудуть по-бджолиному й пахнуть воском, то це бджоли.

 

Аж ось підкралися до льотка дві оси. Швидко пірнули вони в льоток. Гуділи по-бджолиному, і сторожові бджоли не помітили їх. Увірвалися оси до вулика і ну їсти мед. Зчинився переполох. Кричить матка:

 

— Куди ви дивитесь, голови цвілі? Як могли пропустити злодіїв! — Але ж вони гудуть по-бджолиному, — виправдовуються ті. — І крильця жовтенькі. І пахнуть воском. - Гудуть вони по-бджолиному, але ж меду не приносять.

 



 

 


 

  Читати  казки  

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 26 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика