Велика склянка




 

 

 

 

 

В маленькій сільській школі – два класи. В кожному класі – двадцять п’ять учнів.

 

На великій перерві діти приходять в шкільну їдальню пити молоко.

 

Куховарка бабуся Марія ставить на велику дерев’яну тарілку двадцять п’ять склянок з молоком.

 

На стіл кладе двадцять п’ять шматків білого хліба, намащеного маслом.

 

В їдальні двадцять чотири звичайних склянки, а двадцять п’ята – велика, значно більша за всі інші.

 

Спочатку заходить в їдальню перший клас. Діти біжать до дерев’яної тарілки. До великої склянки тягнеться декілька дитячих рук, комусь-то пощастить захопити цю склянку.

 

Ті, кому не пощастило, заздрять щасливчику. Бабуся Марія дивиться на дітей, хитає головою й тихо каже:

 

- Які невиховані діти… Потім приходить другий клас. Діти, не поспішаючи, підходять до тарілки, беруть звичайні склянки. І на тарілці залишається велика склянка.

 

Бабуся Марія запитує: - Чому ж велику склянку ніхто не бере? А до неї підходить хто-небудь несміливий і, соромлячись, бере велику склянку. Бабуся, лагідно усміхаючись, тихо промовляє: - Які чемні ці діти…

 



 

 


 

  Читати  казки  

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 26 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика