Борщ зі скибкою свіжого хліба




 

 

 

 

 

В однієї матері було два сини — Працьовитий і Ледачий. 

Одного разу поїхав Працьовитий у поле — землю орати, а Ледачий пішов у садок під грушею лежати…


Мати думає: «Що б його смачне на обід синам зварити?» Зварила борщу зі свіжою капустою, зі сметаною, з кропом і буря­ками. А до борщу спекла хліба свіжого, пахучого.


Сіла мати біля столу, чекає синів. Ось уже й сонце стало на вечірньому прузі, а Працьовитого немає. Ледачому вже під гру­шею не лежиться, хочеться їсти, та знає, що обідати мати дає обом разом.


Ось і приїхав Працьовитий. Умився, перевдягнувся, сів за стіл, і Ледачий сів.


Насипала мати дві миски борщу, нарізала хліба. Запахло в хаті борщем і свіжим хлібом, їсть Працьовитий та дякує матері:

— Ой, смачного ж ви борщу наварили!


Виїв Працьовитий миску й ще попросив. А Ледачий з’їв одну

ложку — скривився — зажурився, а як третю з’їв, — на стіл схи­лився, ложку поклав і питає матері:


— Мамо, чого це борщ такий недобрий?

— Їдь, сину, завтра в поле, — каже мати, — то й борщ буде добрий, і хліб пахучий буде…

 

 



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

  Читати  казки  

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 26 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика