Як Павлик списав у Зіни задачу.




 

 

 

 

Павлик був стурбований. Дома він сидів над задачею й не міг розв'язати. Тож до школи Павлик прийшов зарано, щоб у когось її списати. Бо працювати сам не любив.


Ось прийшла Зіна. Вона добре вміла розв'язувати задачі. Павлик й питає:
На скільки питань задача?
—    На  троє,—  відповідає  Зіна.—  А хіба  ти  не
розв'язав?

—    Не вийшла... Дай списати...


—    Ой, Павлику, чого ж ти сам не хочеш працювати? — питає Зіна.
Але таки дала йому свій зошит.
Павлик став списувати. Одна дія, друга, ось уже третя, а в третій дії він помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, вона написала 32.


У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка.
Учителька зібрала зошити, щоб перевірити. Наступного дня їх і принесла.
—    У Павлика  «п'ять»*,— сказала вчителька.—
Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею.
А в тебе, Зіно,— «чотири». Помилку зробила...


Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і похнюпив голову.



 

  Читати  казки  

 

 

 



Обновлен 16 мая 2017. Создан 25 ноя 2015



 


 “Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно  дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо ви не зуміли викликати у неї мудру  і добру посмішку, вона буде сміятися злобно, сміх її буде насмішкою”.


 “Збіднюючи світ дитинства, ми затрудняем входження дитини в суспільство,  колектив”.


 “Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей”.

 “Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам  змусити себе до праці і вимагати ії від себе”.

сухомлинський

.



                                                                                             


   © 2015  Казки Сухомлинського

Яндекс.Метрика